Abstract
В статті розкривається сутність, роль та місце освіти, що запропонована Китаєм в мегастратегії “Шовкового шляху - 2”. На рівні з трансграничним характером економічних, фінансових, інфраструктурних інвестицій у країни євроазіатського регіону, Китай пропонує нові форми інтеграції у сфері науки та освіти. Показано, що цей Стовп китайських мегатрендів є альфа та омега інноваційного розвитку країни. Досліджується інноваційний характер освітньої моделі Китаю. Сама освітня модель цієї країни репрезентована у якості конкуруючої з моделлю Болонської системи Заходу. У зв’язку з цим досліджуються фронтири на території зустрічі освітніх моделей Сходу та Заходу. Фронтир з’ясований як взаємопроникнення та протирічне поєднання конкуруючих освітніх практик. Проаналізована логіка його розвитку, яка пов’язана з формуванням захисних споруд своїх моделей, відмічаються ризики, які виникають у просторі їх конкуренції. Фронтир охарактеризований як зона нестійкої рівноваги, невизначеності вибору освітніх моделей.