Abstract

У статті аналізуються основні концепції походження пятидесятництва. Виявлено, що в західних дослідженнях з історії п'ятидесятництва переважає історико-теологічна концепція генези руху, яка наголошує на теологічному контексті майбутнього руху, вказуючи на трансформації доктринального змісту протестантизму як на ключовий фактор для подальшого розвитку п'ятидесятництва. Важливими вважаються соціальні причини, пов'язані з расовою і гендерною емансипацією. Розпочавшись на маргінесі суспільства, п'ятидесятництво з його акцентом на суб'єктивному духовному досвіді й індивідуальному самовираженні віруючого змогло забезпечити "вищий рівень компенсації", аніж інші течії християнства. На початку XXI століття дослідники наголошують на місіонерському характері п'ятидесятництва та еклезіології, яка повністю пристосована для потреб місіонерства. Здійснене істориками виявлення неамериканських джерел п'ятидесятництва дозволяє теологам краще зрозуміти джерела відкритості руху до місцевих культур.