Abstract

У статті аналізуються особливості кадрового забезпечення видавництв УСРР у 1920-1930-ті рр. Показано, що втручання партійно-радянського керівництва у внутрішню діяльність видавництв від самого початку радянського періоду стало нормою. На відповідальні посади призначали людей не за фаховим рівнем, а за партійною приналежністю і не лише членів комуністичної партії, але й із відповідним партійним стажем. Якщо в 1920-ті рр. проблему кадрового забезпечення видавництва вирішували самостійно, а держава лише частково субсидіювала систему професійної освіти для поліграфічної промисловості, то в кінці 1920-х - на початку 1930-х років підготовкою спеціалістів для видавничої галузі займалися в основному державні органи.