Abstract

Проаналізовано проблеми, які виникають у зв’язку із розгортанням постантропологічного дискурсу, спровокованого значним впливом на життя людини біо- та інформаційних технологій, на основі аналізу праці К. Хейлз “Як ми стали постлюдством”. Розглянуто два головні підходи щодо застосування технологій – консервативний, прихильником якого є Ф. Фукуяма, та апологетичний, до якого належить К. Хейлз. З’ясовано, що “постлюдське” може бути потрактоване як перспектива виходу із деяких старих рамок і відкриття нових напрямків думки про те, що означає бути людиною, але для цього людству при опрацюванні шляхів мислення взаємодії людей з “розумними машинами” слід орієнтуватися на оптимістичні сценарії розвитку цих процесів. Ключові слова: постлюдина, трансгуманізм, постантропологічний дискурс.