Abstract

Стаття присвячена особливостям змінам політичного порядку, властивого доцифровій добі, який поступається мережним політичним відносинам, що не «визнають» ієрархії та встановлюють пріоритет горизонтальних політичних контактів. Метою дослідження є інтеграція смислових аспектів політичних комунікацій, політико-інституційної структури та владних відносин у просторі публічної сфери політики. Охарактеризовано значення публічної сфери, яка стає основою для різнорідних явищ демократичної політики. Було підкреслено, що необхідно виявляти сутність і значення публічного повідомлення, також емпіричні засади публічної сфери. Проаналізовано підходи до узагальнення практик обговорень і поступ політико-дискурсивних явищ в суспільстві до нового абстрактного рівня, що призводить до пошуку політичного консенсусу. Розкрито значення спроб розбудови ієрархії важливих і «неважливих» проблем у дослідженні публічної сфери. З’ясовано поняття співвіднесення публічного «політичного визначення світу», яке може змінювати пропорції і втрачати свою збалансованість. Розкрито, що висування окремих професійних груп, як ключових елементів публічної сфери, веде до втрати системності і комплексності сприйняття явища публічної сфери політики. Доведено, що тенденцією є виокремлення емпіричних засад публічності та її проявів, пошуків теоретичного поняття публічності у теоретичному і соціальному світі. Встановлено, що з точки зору фундаментальної дослідної традиції, публічна сфера політики пов’язується із загальносуспільними проблемами, а також із дослідними проблемами сучасної філософії. Припущено, що публічна сфера політики відзначається надзвичайним динамізмом, постійним оновленням, рухом і зміною її складових частин (політичних акторів). Встановлено, що публічна сфера має такі риси, як всезагальність, поширеність на весь соціум. З’ясовано, що публічна сфера політики охоплює як систему, так і її зовнішнє середовище, і взаємовплив між ними. Зроблено висновок, що для сучасної України в умовах війни розбудова значущої та спроможної публічної сфери політики є важливим маркерами демонстрації європейської ідентичності.