Aesthetic experience is original, dynamic and ever-changing. This article covers three research questions (RQs) concerning how immersive installation artworks can elicit emotions that may contribute to their popularity. Based on Yayoi Kusama’s and Peter Kogler’s kaleidoscopic rooms, this study aims to predict the emotions of visitors of immersive installation art based on their Twitter activity. As indicators, we employed the total number of likes, comments, retweets, followers, followings, the average of tweets per user, and emotional response. According to our evaluation (...) of emotions, panic obtained the highest scores. Furthermore, compared to traditional machine learning algorithms, Tree-based Pipeline Optimization Tool (TPOT) Automated Machine Learning used in this research yielded slightly lower performance. We forecast that our findings will stimulate future research in the fields of data analysis, cultural heritage management and marketing, aesthetics and cultural analytics. (shrink)

Життя соціуму нерозривно пов’язане з певною соціокультурною реальністю, детермінованою низкою різновекторних чинників. У Давньому Римі, як і в будь-якому іншому домодерному суспільстві, релігійний компонент відігравав важливу роль. По-перше, релігія постає одним із ключових культуротворчих факторів. По-друге, вона є важливим соціально-політичним чинником. По-третє, виконуючи регулятивну, світоглядну та компенсаторну функції, релігія стає ключем для розуміння світу глибинних людських переживань, основа яких навіть під впливом часу не зазнає значних трансформацій, а отже, їх дослідження виявляється актуальним й до нині. Загальноприйнятою є думка, що саме (...) релігія впливає на формування культури, традицій та суспільства, проте важливо відзначити і зворотній вплив, а саме – дію соціальних та культурних чинників на становлення і розвиток релігійного життя. Дана стаття присвячена виявленню соціокультурних компонентів римського язичництва класичного періоду, що сприяє глибшому розумінню релігійної традиції давніх римлян. (shrink)

En janvier 1783, deux musiciennes, Bianca Sacchetti et Andrianna Ferrarese, s’enfuirent de l’ospedale des Mendicanti, à Venise, pour tenter leur chance sur les scènes de théâtre. Formées dans l’une des quatre institutions vénitiennes destinées à recueillir les orphelins de Venise, elles étaient devenues des musiciennes hors pair, chantaient chaque jour dans la chapelle de l’ospedale et jouaient de plusieurs instruments. Le dossier consacré à leur fugue, qui se trouve toujours à l’Archivio di Stato de Venise, nous donne les circonstances (...) et les raisons de leur fugue, mais fournit également des informations précieuses et uniques sur les aspirations des « filles du choeur » à une vie meilleure. Des documents inédits illustrent les relations d’amitié qui pouvaient exister entre deux jeunes femmes recueillies par charité et suffisamment talentueuses pour avoir réussi à devenir deux des meilleures musiciennes de Venise. Retrouvées par les autorités, elles poursuivirent d’ailleurs une brillante carrière, l’une à l’opéra, l’autre au sein de l’ospedale, la Ferrarese créant même l’un des rôles du Così fan tutte de Mozart. (shrink)