Abstract

У статті досліджується ситуація екзистенційної загрози, пов'язана з руйнуванням со­ціальної реальності. Зроблено припущення, що саме загроза існуванню тієї структурної частини реальності, яка походить від релігійно-міфологічних форм соціального буття, сприй-мається людиною як негайний привід до самозахисту. Навмисні зовнішні впливи на людську свідомість призводять до формування ерзац-реальностей, у яких "боротьба за цінності" є лише раціоналізованою формою дораціонального намагання зберегти ідентичність. Але саме пов'язаний з цим самозахистом стан розуму й дозволяє розпалювати конфлікти, подібні до східноукраїнського