The article supplements the publication of the introduction to Theophan Prokopovych’s philosophical course (taught at Kyiv-Mohyla Academy in 1707-09). It analyses characteristics of Prokopovych’s manuscript in comparison with the manuscript of Georgiy Konyskyi’s philosophical course (taught in 1747-1749). The latter turns out to be a copy of the former, as it does not contain significant differences. The article describes the editorial principles of Prokopovych’s Prooemium and the significance of the text as well as gives short exposition of the content with (...) the analysis of references by Prokopovych. It explains some codicological and textological characteristics of both manuscripts. The analysis of textual relation between the two manuscripts shows that Konyskyi’s manuscript contains much more mistakes than Prokopovych’s manuscript. Most of more than a hundred variations between the manuscripts are mistakes in Konyskyi’s manuscript. The author supposes that the student, the scribe of Konyskyi’s manuscript, not completely understood rather complicated style of Prokopovych. Prokopovych’s position about the style of exposition shows balancing between humanistic and scholastic ideas. It states that Prokopovych refers usually to ancient authors. The references in the text are quite detailed, but not enough accurate. Half of them (6 out of 12) happen to be incorrect. It is probable that Prokopovych made references from memory. (shrink)

The article analyzes the translations and interpretations of the philosophical course Stephan Kalynovskyi taught at the Kyiv-Mohyla Academy in 1729–1731. Drawing on unpublished translations, editorial corrections, letters, etc., the author reconstructs the history of this course’s translation for the first time, which began in the late 1960s. The author analyzes whether the researchers transcribed and translated the handwritten Latin text correctly and to what extent their interpretations of the course’s philosophical ideas are valid. The article demonstrates that researchers neither had (...) the proper knowledge of the scholastic philosophical tradition and, in some cases, its specific type of Latin nor created the necessary critical apparatus. It resulted in many flaws in their works. Ukrainian philosophers grossly misinterpreted Kalynovskyi’s course because they found the Enlightenment, Cartesian, and local Ukrainian ideas in the text, written in Paris in the 1630s. The author also demonstrates that contemporary studies of Kalynovskyi’s course mostly repeat dubious Soviet ideas, while several dishonest scholars even practice plagiarism. (shrink)

Автор розглядає процес роздроблення поміщицьких маєтків у Галичині в 1867-1914 рр., спроби польських політичних партій та економічних організацій обмежити доступ українських селян до купівлі земель збанкрутілої шляхти, переселення польських колоністів на українські етнічні землі та вплив польської колонізації Східної Галичини на польсько-українські відносини.

Пояснення і розуміння традиційно вважають методами, які властиві різним галузям наукового пізнання – природознавству та гуманітаристиці відповідно. Натомість у межах цієї статті обидва – пояснення і розуміння – розглянуто як методи гуманітарного пізнання. А саме, звернуто увагу на функціонування пояснення і розуміння як в історії загалом, так і в рамках такого специфічного різновиду історичного пізнання, як біографія. Звернення до біографічного виміру допомагає унаочнити специфіку пояснення і розуміння та розширити уявлення щодо їх застосування в гуманітарних науках. У першій частині статті автор (...) аналізує функціонування пояснення і розуміння в історичному пізнанні загалом. Зокрема, розглянуто каузальне пояснення (пояснювальний нарис за Карлом Гемпелем) та раціональне пояснення (історія ідей за Марком Бевіром), а також розглянуто, як вони співвідносяться із герменевтичними уявленнями щодо розуміння. У другій частині статті висвітлено, як функціонує пояснення і розуміння в біографічних дослідженнях. Проаналізовано біографічне розуміння за Тільманом Габермасом та Неше Гатібоглу, а також випадки каузального та раціонального пояснення у біографічних розвідках. Зокрема показано, що каузальне пояснення не є самостійним поняттям, хоча його й наводять у біографії як пояснювальний нарис. Зауважено, що раціональне пояснення також використовують у біографічних реконструкціях із метою прояснення впливу конкретних подій на переконання особистостей. Аналізуючи залучені матеріали, автор статті демонструє своєрідність пояснення і розуміння в біографії порівняно з їх застосуванням в історичному пізнанні загалом. (shrink)

The article analyzes the aspects of problematic human resource management system improvement by identifying the peculiarities of human resource management practice in leisure organizations and establishing measures for human resource management system improvement. In order to achieve the set objective, the theoretical analysis and empirical quantitative research were carried out with the help of online questionnaire survey. The questionnaire was sent to various leisure-service organizations operating in Kaunas city and Kaunas region. The study involved 66 leisure- service organizations. This study (...) revealed that leisure organizations pay less attention to the new employees and their adaptation process, but are more focused on the development and qualification of employees who have worked there for a longer period. The analysis of the data showed that employees often feel negative psychological environment in the workplace that may arise because of experienced routine, underestimation of work, lack of attention paid to the employee and others. The main conclusions - human resource management improvement in leisure organizations requires an integrated approach. Many factors such as working conditions, staff interrelation, etc., may cause negative emotions in employees, which in turn would increase dissatisfaction with the work done and could lead to worse results of the organization. Leisure organizations should pay more attention to new employees’ adaptation and competence development, as well as focus on personal initiative of the employees and their creativity promotion. (shrink)

T opicality of the study of eurocentrism essence is caused by progressive globalization, the assertion of the systemic integrity of the world that highlites fundamentally new accent on the nature of the interaction of individual civilizations, leads to the unification of the civilizational process, its subordination to common principles and values. In philosophical and sociopolitical thought, the question of further orientations and development priorities of countries and peoples has recently become particularly acute. Analysis of the literature. We used the works (...) of the authors, who began the study of this problem: Z. Bauman, Zb. Brzezinski, U. Beck, I. Wallerstein, V. Inozemtseva, S. Kara-Murza, M. Castells, Claude Levi-Strauss, I. Osinsky, A. Panarina, A. Toynbe, F. Fukuyama, S. Huntingtonа, O. Spenglera and others, as well as the work of native scientists: Y. Afonina, V. Voronkova, A. Galchinsky, O. Gnatyuk, V. Gorbulina, L. Gubersky, O. Pakhlevskoy, Y. Pakhomova, S. Pirozhkova, M. Popovich, G. Shchekina. Purpose of the article – philosophical understanding of Eurocentrism as an ideological phenomenon and socio-political practice. The objective of the study is an analysis of the essence of the phenomenon of Eurocentrism, a description of its basic principles, a place in the life of Europe and in the world as a whole, the study of the peculiarities of the Ukrainian choice in modern conditions. The methodology of the study relies on an interdisciplinary approach, the principles of historicism and global evolutionism, the use of methods of analysis and synthesis, synergy to solve the complex problems of the dichotomy "we / they", "West-East" and their influence on the formation of a new world order. The results of the study: the article deals with the historiosophical basis of Eurocentrism, European universalism and European civilization. It reveals the methodological vulnerability and limited Western-centric interpretation and periodization of the historical process, reducing the diversity of past and future specific historical forms of its implementation to one of the possible. The idea of polycentricity, the existence of other models of social development is well grounded. In the context of new global trends of world development, each civilization is self-sufficient, distinctive in its originality and historical experience, and should develop through the self-knowledge of thenations inhabiting it and thereby fulfill its mission on the Earth. The conclusions of the study – progressive globalization and the formation of the systemic integrity of the world heighlight fundamentally new accents when it comes to the "unity of civilization", the interaction and interaction of different communities and cultures. The unity and integrity of human existence presupposes its diversity, the preservation of cultural identity and features of lifestyles, the mentality of nations and ethnic groups but not the subordination to a single model of civilizational being. (shrink)

Topicality of the study lies in the fact that modern rationality as a significant achievement of civilization is simultaneously becoming a real threat to the mankind.Science, undertaking a humanistic mission, at the same time dehumanizes what it was aimed at: the system of values, education and culture.Acquired knowledge is often used to destroy the environment and humanity, and not for progress and well-being.Disruption of the harmony of natural, social and spiritual, underestimation of the anthropocentric dimension of scientific rationality put Homo (...) sapiens on the brink of being.Recently, in philosophical and social thought, the problem of the ways of forming a new humanistic world attitude and humanistically oriented science and ethical rationality has acquired particular urgency. Analysisoftheliterature. Scientific works of foreign and native authors, who began the study of this problem, are used:R. Andryukaitene, V. Vernadsky, M. Vishnevsky, V. Voronkova, J. Habermas, A. Gritsanov, I. Kasavin, A. Kornienko, K. Korsak, A. Lazarevich, V. Lectorkog, A. Mercier, R. Nugaev, V. Ratnikov, O. Sosnin, V. Stepin, J. Nikitina, M. Ratz, N. Reimers, A. Tolstoukhov, O. Tsira, V. Shvyrev, V. Shuper. Purposeofthearticle –philosophical understanding of the new rationality as a factor in the formation of a coevolution-innovation strategy for themodern world development. Theobjectiveofthestudy isananalysis of the essence of rationality, the characteristics of its main features and role in the formation of a coevolution-innovation strategy for the sustainable development of the mankind. The methodology of the study is based on an interdisciplinary approach, integrates modern practices of philosophy, philosophy of science, epistemology, ecology, ethics and axiology.Comprehension the complex problems of the rational / irrational, evolution / co-evolution, crisis / sustainable development dichotomy and their influence on the humanization of scientific knowledge was encouraged by the principles of historicism and global evolutionism, the dialectical method, methods of abstraction, generalization and conceptualization,as well as the methodology and principles of synergetics. The conclusions : The article studies the essence of rationality and the limitations of its current concept, the causes and features of the crisis of rational awareness of the modern world, due to the dehumanizing role of scientific and technological progress.It justifies the thesis that the situation can be changed by giving the scientific progress of the humanistic direction, forming the anthropocentric dimension of scientific rationality.Humanity must resolve an issue of rationality from the position of the humanistic world outlook and create a new model of science. The basis for solving this problem may be the modern understanding of humanism, which, in turn, will serve as the basis for the emergence of a new type of rationality.It is the rationality based on humanism ethics that can become the core of the co-evolution and innovation strategy for the sustainable development of mankind. Study findings are that it is humanistic rationality, based on co-evolutionary and innovative ethics, that provides global society as a system with a high level of stability regarding the destructive impact of crises,the formation of an innovative orientation, taking into account the need to bridge the potentially dangerous gap between modern civilizations – the scientific, technological and social humanistic ones. (shrink)

Стаття присвячена висвітленню життєвої важливості формування та зміцнення, зокрема в умовах педагогічного процесу, почуття гідності, нерозвиненість якого супроводжується й нездатністю самостійно, обгрунтовано визначати морально виправдані засади та орієнтири життєздійснення. В умовах постійних ускладнень суспільних процесів це спонукає до використання ерзац-цінностей репродукованої, скажімо, ЗМІ інформації з метою відшкодування браку внутрішньої повноти і, принаймні, позірного подолання неспроможності самостійно підноситись до рівня екзистенційно важливих поваги та самоповаги як вирішальних передумов здатності людини встояти, до «онтологічної налаштованості», особливо насущної за сучасних техніко-інформаційних здобутків. Наголошується на (...) істотних можливостях зміцнювати гідність майбутніх учених завдяки дослідницькій діяльності в сфері наукової освіти. У кожній конкретній дослідницькій ситуації викладач покликаний максимально демонструвати евристичні ходи своєї думки, мистецтво синтезувати різні ідеї та положення, формулювати нові висновки. Незвичний синтез відомих тверджень, як спосіб вирішення наукової проблеми у процесі дослідницької діяльності, він демонструє в ході вирішення проблеми педагогічної, будучи постійно зорієнтованим на донесення думки до студентів, що, відповідно, потребує належної методичної компетентності. Володіючи компетентністю стосовно педагогічної, так і стосовно науково-дослідницької діяльності, викладач діє відповідно до рівня розуміння студентами нової ситуації, а також труднощів і перешкод у використанні наявних знань. Відтак дослідницьку діяльність у педагогічному процесі можна розглядати і як засіб поглиблення «етосу гуманітарної освіти» (К. Ясперс), сприяння зміцненню важливої «інтелектуальної напруженості» у відносинах між викладачем і студентом. Але при цьому перший також не може не бути учнем, поглиблюючи щоразу своє розуміння як необхідності конкретних педагогічних дій з метою забезпечення здійснення студентами «когнітивного стрибка», так і з’ясування особливостей досліджуваної проблеми. За великим рахунком, ефективність викладання зміцнюється мірою реалізації викладачем свого «потенціалу учнівства», виявів його відкритості, прийнятності щодо знань і висвітлюваних проблем, і педагогічних ситуацій, мірою поглиблення здатності студентів сприймати, засвоїти запропоновані нові знання. Педагог повинен уміти постійно вчитися адекватно оцінювати ситуації спілкування зі студентами, доносити знання та, відповідно, обґрунтовано змінювати акценти. Це – більш широке, порівняно зі студентським, «навчання» спрямоване на забезпечення та підтримання гідної атмосфери, відповідної «освітній» та «культурній» природі знань. Це – «простір» максимально сприятливого існування, «міграції» знань, поза яким останні втрачають свою життєвість як чинників особистісно когнітивного розвитку. «Навчаючись», викладач реально, «наочно» демонструє спроможності зініціювання, формулювання знань, а студенти, перебуваючи під безпосереднім його впливом, також поступово наслідують вияви цих здібностей. (shrink)

In the article the author analyzes the phenomenon of ideological work from the socio-philosophical point of view and conducts general conceptualization of ideological work process in the Armed Forces of Ukraine. The author proposes his own variant of definition of object, functions, the main tasks of ideological work in the Ukrainian army. The main goal of ideological work in the Armed Forces of Ukraine is to achieve and maintain high morale of the Armed Forces personnel, to train in military servicemen (...) the sense of personal responsibility for protection of Motherland, to understand the principles of state policy and measures taken in the interest of ensuring national and international security. The above goal is achieved through realization of the objective function, which lies in the ideological motivation of military servicemen towards conscientious performance of military duty and defense of the homeland, implemented under the formula "knowledge - attitude - motivation." After decomposition of the objective function of ideological work in the Armed Forces of Ukraine, the author has singled out a number of working functions - genetic, epistemological, logical, methodological, methodical, informational, propagandistic, agitational, worldview, regulatory, mobilizational, educational, counter propagandistic, protective, cultural educational, spiritually educational, evaluative ones. The author has defined situations in which genetic function of ideological work in the Armed Forces can be noticeably manifested: the formation of a qualitatively new principles of state construction in the context of social transformation; formation of a qualitatively new principles of military construction and military-political course of the state in the context of military and political changes in the international arena, as well as in the middle of military- political alliances; in the period of preparation for the war, during the direct military operations, in the postwar period with the aim of establishing of "victory image" and "victorious war image " in the media and in the public consciousness. (shrink)

Actualization of the study of the phenomenon of the "golden age" of the Kyiv Metropolis is due to many factors, the key place of which is the idea of ​​national-religious self-identification of Ukrainians at the present stage of state-building and development of the Ukrainian nation. This complex task is inextricably linked with the idea of ​​sovereignty and unity of the state, which is one of the important prerequisites for the proclamation of the autocephalous structure and territoriality of the church, and (...) therefore requires not only theoretical substantiation but also the search for historical and title models of its realization, one of which is the idea Ukrainian Patriarchate as a Local Church. This idea, left to us by inheritance as a great devotee of faith and piety, is a church-religious and political figure, a scientist and theologian, the first-priest of the Ukrainian Orthodox Church, Peter Mogila, and still remains unrealized to this day. (shrink)

Description of the project implementation “Manuscript Heritage of the Kyiv-Mohyla Academy: Monuments of the Educational Process of the 17th–18th Centuries”.

In their social concepts, Christian Churches attach particular importance to education. Secular education is considered in the context of modern science and culture. The Church recognizes the authority and achievements of modern science, but believes that the rational picture of the world formed by scientific research is not complete and inclusive. The religious worldview cannot be dismissed as a source of insight into the truth and understanding of history, ethics, and many other humanities that have a basis and right to (...) be present in the secular education and upbringing system in the organization of public life. The Church strongly opposes the ideologization of science and aims to restore the lost connection with religious spiritual values. (shrink)

У статті подається компаративний аналіз феноменів історії та історичної пам’яті; аналізується проблема меж компетентності історичного методу як загальнонаукового. Наводиться ретроспекція явища скепсису щодо об’єктивності та обґрунтованості висновків історичної науки. Робиться висновок, що історична пам’ять є феноменом, корені якого сягають глибин антропогенезу, у зв’язку з чим заторкується вчення К.Юнга про архетипи. Досліджуються архетипічні витоки людської пам’яті, роль історичної пам’яті у формуванні національної ідентичності, модифікації та різновиди сприйняття «історичного минулого». Коментується явище політизації історичної пам’яті під впливом ідеологічної кон'юнктури. Проблема надзвичайно актуалізується тому, (...) що нині політична кон'юнктура та система цінностей соціуму багато в чому детермінують специфіку бачення, розуміння й тлумачення подій минулого. Особлива увага приділяється терміну «національна історична пам’ять». Аргументується положення про некоректність радикального поділу націй на «політичні» та «етнічні». Розглядаються сучасні інтерпретації феноменів етноцентризму та презентизму в історичному контексті. (shrink)

The aim of this work is to consider individual symptoms and areas of alienation in the history of mankind and in the modern information society, and the disclosure of its logic and patterns. Methodologically, the study is based on the historical, information and cybernetic approaches. The paper points to a positive feedback between the amount of knowledge in alienated form and figures of society, the development of its comprehensive intelligence. New forms of exclusion, which exist in the form of artificial (...) intelligence, robotics, and global computer networks, are analysed. The findings suggest a communicative model of the interaction of mankind with man-made external memory, which describes a non-linear process of communicating to it all human knowledge and intellectual abilities. It is emphasized that the contradiction between man and the material world created by him is the main contradiction of modernity. (shrink)

Understanding and explanation are usually considered in the context of continental philosophy in Ukraine, based on Wilhelm Dilthey’s distinction between understanding and explanation as the opposite methods for humanities and natural science respectively as well as relying heavily on hermeneutical philosophy of Martin Heidegger and Hans-Georg Gadamer when it comes to understanding. However, this is not an exclusive feature of continental philosophy, and this article aims to show that the terms are actively used in English-speaking philosophy. This is done by (...) focusing on philosophy of history and philosophy of science which are the areas that actively use such terms. Considering the number of works within these areas helps to outline the general situation in the English-speaking philosophy and demonstrates that the opposition of explanation and understanding is quite artificial now. The first part of the article regards the two-sidedness of the English-speaking philosophy of history, which means that history seeks to be both science and art. The second part of the article analyses understanding and explanation as they are used in philosophy of science. Particularly, it has been shown that such a classic of analytical philosophy as Georg von Wright considered understanding of the humanities to be a continuation of a teleological explanation as well as explanation within natural science to be a different type of explanation: a causal one. It is also shown that a contemporary researcher Kareem Khalifa introduces an important term ‘explanatory understanding’ which appears in the case of a correct scientific explanation within natural science. Based on the materials involved, the author of the article demonstrates that both areas of contemporary English-language philosophy view explanation and understanding not as antipodes but as co-dependent notions.Manuscript received 10.08.2020. (shrink)

Ґустав Дройзен запропонував розуміння як метод історії. Макс Вебер аналізував роль такого виду каузального пояснення, як твердження умовного способу або контрфактичності. Обидва дослідники мали спільний інтерес до розуміння та пояснення. Утім, пояснення за Дройзеном визначалося як метод природознавства та не мало застосунку в історії, а розуміння Вебера було зосереджено на соціальній реальності, а не історичній. Однак саме ідею контрфактичностей Вебера, що здійснюють зміну (difference-making), було витлумачено як визначальну для історичних контрфактичностей. У статті визначено специфіку розуміння та контрфактичностей у цих двох (...) методологіях, розглянуто, наскільки їхні погляди сумісні та чи є суміщення розуміння та контрфактичностей корисним для історичного дослідження. Для досягнення цієї мети автор реконструює погляди Ґустава Дройзена щодо розуміння у першій частині статті. Розуміння тут є методом, що дає змогу сприймати віддалені у часі події як сучасні за посередництва історичного матеріалу та критики. У другій частині розглянуто традиції контрфактичностей аналітичних філософів (від Родеріка Чизголма та Нельсона Ґудмана до Джуліана Риса) та Макса Вебера. Контрфактичності є твердженнями умовного способу, що суперечать наявним історичним фактам, змінюють або прибирають причини певних подій, щоб у такий спосіб продемонструвати значущість цих причин для історичних подій мірою того, наскільки контрфактичні причини змінюють події. У третій частині автор доводить сумісність контрфактичностей і розуміння, демонструючи корисність сполучення методологій для історичного дослідження. Центральний аргумент щодо корисності цього сполучення полягає у такому: контрфактичності вказують на причини та головних діячів історичних подій; знання про діячів сприяє кращому розумінню їхніх особистостей; це розуміння допомагає відстежити ще більше контрфактичних можливостей, які можуть виявити нові причини, поглибивши наше бачення історії. (shrink)

У статті досліджено світові тенденції розвитку морських портів за останні роки. Визначено напрямки розвитку, які демонструють взаємодію морського транспорту і світової економіки. Виділено чинники макросередовища, які суттєво впливають на діяльність підприємств морської галузі України. По кожній групі висвітлена проблема та рекомендовані напрями дій. На думку авторів, утілення в життя запропонованих заходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських портів на світовому ринку за рахунок збільшення обсягів перевалки вантажів, залучення нових вантажопотоків, розширення асортименту робіт та послуг.

The urgency of the research is that the simulacra of the virtual-online culture of the information society and the conditions for its formation are analyzed. The term "simulacrum" by J. Baudrillard is related to the virtual-online culture of the information society, because a person uses substitutes, copies of things, and not their originals. Setting objectives. This problem is caused by the fact that today the personality is formed in an artificially created virtual world that distorts the personality and forms its (...) torn and inappropriate image. This type of society as a virtual-online one needs its interpretation and analysis of a new conceptual-categorical apparatus. Analysis of recent research and publications. These are works by J. Baudrillard "Simulacra and simulations", as well as R. Simmel, R. Bart, R. Deborah, G. Bataille, G. Lacan, M. McLuhan, M. Foucault, G. Deleuzae, J. Derrida.The questions of the philosophy of postmodernism and the theory of simulacra of J. Baudrillard are considered in the works of such researchers: A. Gritsanov, N. Katsuk, A. Dyakov, N. Zinchenko, N. Mankovskaya, O. Pechenkina, O. Scalatska, V. Ferroni and others. The question of the simulacrum is considered by J. Baudrillard in a number of works: "Symbolic Exchange and Death", "Seduction", "Simulacra and Simulation", "Transparency of Evil" and others. The selection of unexplored parts of the general problem is the conceptualization of the concept of "simulacrum" and its discovery in the virtual-online information society. The basis of the research is the conceptualization of the basic patterns of simulacra and the virtual-online culture of the information society, which is a scientific novelty. Setting the objective - the usage of approaches, in particular, structural-synergistic and practical synergetic methodology that makes it possible to analyze the simulacra of postmodern as complex constuctions. Presenting main material. The analysis of formation and development of online-virtual culture of personality which uses simulacra; the definition of "simulacrum" is presented; an analysis was made of the fact that the game constituent has become a dominant component of the modern virtual world, and the game itself became a marker of the postmodern society with the performing "I"-game in the middle; the definition of "online virtual culture" is given in the context of which "I" is implemented; the network society is shown as a new type of culture of virtual reality. Conclusions - the simulacra of the virtual-online culture of the information society in the conceptual survey of postmodernists has been formed. (shrink)

У статті аналізується один із дійових чинників вступу до нового суспільства – результативність феміністського руху, ефективність вирішення його завдань і пошуків засобів та умов вивільнення жінки від існуючих форм пригноблення, формування жіночої свідомості з врахуванням вітчизняного досвіду. Зокрема, дослідження феміністичних ідей Лесі Українки свідчить, що поглибленого переосмислення потребує феміністичний рух – рух, тенденції і наслідки якого привідкривають до цього невідомі, самотворчі особистісні можливості жінки у нових життєвих умовах. Історичний розвиток актуалізує раніше дещо приховані негативні риси патріархату, освячені традиціями відносин статей. (...) Обстоювані Лесею Українкою феміністичні ідеї засвідчують, що дієвість мистецтва жіночності – в умовах його здійснення на усій вертикалі життєдіяльності індивідуальності – від домашнього вогнища і до її індивідуально-особистісних соціально і культурно значущих проявів. (shrink)

У статті розкриті екзистенціальні причини насильства та визначені його сутнісні характеристики з позицій християнської онтолого-аксіологічної парадигми. Проаналізовані основні біблійні постулати щодо природи та сутності добра і зла. Представлено тлумачення добра як свободи, обмеженої лише Божими заповідями. Показано, що онтологічною передумовою виникнення проблеми добра і зла є діалектичне співвідношення двох чинників: Божого закону і людської свободи. Окреслені ключові позиції взаємозв’язку між злом, гріхом та насильством. Визначено, що гріх – це зловживання свободою, яке виражається у порушенні людиною Божих заповідей, тобто це свідомий (...) вибір на користь зла. Встановлено, що першопричиною насильства було гріхопадіння, а існування насильства у сучасному світі зумовлено зневірою. Виявлено відмінність у трактуванні та оціненні насильства. Показано, що у Старому заповіті насильство розглядається не лише як зло, а й як необхідне покарання за гріх або справедлива помста. Напроти, християнська онтолого-аксіологічна парадигма, визнаючи у певних випадках припустимість насильства для боротьби з конкретними проявами гріховного зла, постулює ненасильство як моральний обов’язок. Дана позиція базується на євангельських заповідях, за якими добро означає любов, милосердя і прощення. Із цієї позиції проведено порівняння концепції непротивлення злу насильством та концепції допустимості силового спротиву. Розкрито значення умовиводу християнських філософів, що лише перемога над злом у своїй душі відкриває людині можливість справедливого застосування сили. З’ясовано, що проблема насильства набуває особливої складності внаслідок суб’єктивності оцінки добра і зла як соціальних явищ. Аргументована наявність сутнісної диференціації між гріховним і негріховним насильством. Запропоновані критерії, за котрими насильство слід класифікувати як негріховне. Доведено, що насильство, ґенеза якого онтологічно пов’язана зі злом, втім, може бути визначене як негріховне та мати певне виправдання з позицій християнської аксіології якщо воно: по-перше, має характер попередження або протидії, а не помсти; по-друге, не принижує гідність людини; по-третє і головне, скероване вищими постулатами любові, а не боротьбою за матеріальні цінності або соціально-політичні чи релігійні ідеали як такі. (shrink)

У статті досліджуються складники світогляду нової техно-інформаційної цивілізації. Розширено зміст розуміння зла в умовах інформаційної цивілізації, нове розуміння його сутності. Описано особливості життєдіяльності індивіда, існування зла і добра, висвітлено роль суспільства споживання інформації в суспільному розвитку. Здійснено аналіз визначення меж зла та їх актуалізації. Дано тлумачення категорії зла у філософії постмодерну. Актуальність дослідження зла зумовлена новими реаліями інформаційної цивілізації. Звернення філософів до категорії зла, спричинене кризою культури та духовності, постає як заперечення повноти буття, утвердженням хаосу, множинності та егоїзму. Визначено концепції, (...) у яких описано поступ цивілізації як процес деградації культури, як поступову деградацію добра. Показано об’єктивність добра, його божественну сутність. Розглянуто питання, що стосуються природи зла, сутності та змісту негативних моральних цінностей. (shrink)

The article deals with the main problems connected with the process of institutionalization of theological education in the educational field in the scientific space of our country. At the same time, the necessity of forming effective mechanisms of cooperation between representatives of secular and religious circles in the development of spiritual education is outlined.

The concept of mentality in the context of today's post-pandemic society, its role in the development of historical and socio-postmodern scientific thought are analyzed. Its correlation with other categories has been determined, revealing phenomena that are close in meaning. Revealed the significance of the category of mentality for the study of the development of society.Mentality as a system is a categorical characteristic of a nation, and hence of a society, the core of which is a given nation. The study of (...) mentality allows us to understand the internal relationships in society identify the internal reasons for the development of society and do praxeological research. The analysis of mentality within the framework of social philosophy cannot be limited to a certain time period, this category characterizes the nation and society at the present stage, accumulating in itself all the historical influences and changes projected at the present.The article examines the phenomenon of mentality as a system of internal deep-psychological socio-cultural attitudes of the individual. The article considers and substantiates a mental approach to understanding the phenomena of socially individual life. The philosophical and educational aspects of the formation of personality mentality and the main "problematic sides" of modern education through the prism of the mental approach are actualized. (shrink)

Theofan Prokopovych and Georgiy Konyskyi are the most prominent professors of Kyiv-Mohyla Academy in the 18th century. Their courses (1707-09 and 1749/51) are well regarded among the researchers and translated into Ukrainian in 1980 and 1990 respectively. Both texts generally have been considered as original. However, after a careful examination, it possible to notice a strong influence of Prokopovych on Konyskyi. This publication provides a comparative critical edition of a section from both courses on the same topic, on the infinity. (...) The section is published together with the available Ukrainian translations. The four text are synchronized, so it is easy to track the same passage in all the texts. Since the texts of both authors are based on several manuscripts, the publication is accompanied with the apparatus criticus. Because there is no tradition of publishing critical editions of Latin texts in Ukraine, a detailed explanation of the rules of apparatus criticus is provided here. -/- At this stage, it is too early to give a full account of the connection between Konyskyi’s and Prokopovych’ courses; nevertheless, based on the published section, it possible to say that Konyskyi used Prokopovych text mostly verbatim. He made some structural rearrangements, added some comments and clarifications. His text sounds more logical and more easily to apprehend. Considering the main goal of teaching activity – to pass a common knowledge, clarity of explanation is a higher value, than originality. (shrink)

The sheer number and scale of the war crimes and crimes against humanity committed by the Russian military in Ukraine since the beginning of their all-out invasion, has prompted many experts and politicians to define this brutality as a genocide and seek for the prosecution of perpetrators under international law. The lawyers are cautious in this regard, however, maintaining that crucial element of the criminal case – the clear-cut proof of a genocidal intent on the side of the Russian leadership (...) – might be missing or largely unprovable in the court. This article provides an overview of the ongoing debate on the alleged Russian genocide in Ukraine and argues that the Kremlin’s genocidal intent can be proved if the anti-Ukrainian rhetoric of Russian officials, pundits, and propagandists is systemically scrutinized, deconstructed, and contextualized. (shrink)

Report on the first four meetings of the Seminarium Historico-Philosophicum (26.06 – 15.11.2023), organized with the support of the Sententiae community.

A sharp distinction between the notions of explanation and understanding is more than relevant for contemporary philosophy. However, it is difficult to understand the current state and prospects of this terminological distinction without considering its origins. The author finds such origins in the field of philosophy and methodology of science of the nineteenth century. One cannot grasp the meaning of explanation and understanding in philosophy without considering the ordinary meanings since both notions are also actively used in the ordinary language. (...) Hence, this paper has a twofold aim. Firstly, it investigates the meaning of explanation and understanding in everyday use. Secondly, it considers the origin of the distinction between the notions in philosophy. It is proven that the origin of the explanation in philosophy can be seen in Auguste Comte’s philosophy of science, namely in the first volume of The Course in Positive Philosophy published in 1830. There Comte introduces the notion of explanation in the context of the law of three stages, as well as the notion of positive explanation which makes positive knowledge or science different from the previous stages of knowledge. As for the origin of understanding in philosophy, it is found in Droysen’s philosophy of history, namely in The Outline of the Principles of History, where Droysen makes a distinction between understanding, which is used in history, and explanation that was discussed by Comte. Consequently, explanation and understanding, after being introduced to philosophy by Comte and Droysen, become the central notions of Dilthey’s well-known methodological distinction between natural sciences and humanities. Manuscript received 16.02.2020. (shrink)

У статті обґрунтовано характерні особливості сучасних умов господарювання, урахування й моніторинг яких у процесі управління ефективністю діяльністю сприяє підвищенню рівня рентабельності функціонування в поточному й перспективному періодах. Серед характерних особливостей виділено урахування зовнішніх умов господарювання, узгодження вектора й цілей розвитку із рівнем ефективності. Наведено логіку дослідження ефективності діяльності підприємства, що розвивається в сучасних умовах господарювання.

The topic was chosen for consideration is extremely relevant, as modern world is constantly evolving and influencing technological capabilities of information and communication technologies. The permanent development of information and technological sphere is constantly influenced by technologies both technological innovative techniques and means of techno world, which are reflected in an outlook and ideology of the modern person. The level of digital ideology and outlook of the modern man should include awareness and advanced technological training in order to operate with (...) digital world, to function in well-functioning communication throughout the country. Analyzing Recent Research and Publications - We draw on recent work in the digital world, namely Mark Goodman's Crimes of the Future, Max Tegmark's Life 3.0. The Age of Artificial Intelligence "by Stephen Pinker" Enlightenment Today. Arguments for Mind, Science, and Progress, Alex Ross, The Industries of the Future, Kevin Kelly, "12 Technologies That Shape Our Future," Eric Brianolfsson and Andrew McAfee, "The Second Age of Machines. Work, progress and prosperity in times of extraordinary technologies ”and a number of works by domestic authors - O. Kivlyuk, O. Sosnin, O. Punchenko, which explore the relevant topics of this problem. Methods are collections of knowledge about complex systems, since digital age requires systematic thinking in new categories in order to understand better and refine technological processes. System dynamics can have a greater impact on the development of the technological world and the ideology and outlook of the modern man than the parameters of its individual components. Highlighting previously unsettled parts of global problem addressed in this article. The basis of research is theoretical and practical aspects of digital worldview and ideology of modern people, which should be formed as a systemic thinking based on cyclical relationships between the components of the system and nonlinear cause and effect relationships within it. Usually, this avoids the unanticipated consequences increasing the risk of components being considered in isolation. The statement of the problem - analysis of the development of information and technological sphere and its impact on the digital worldview and ideology of modern man. The purpose of the article is to conceptualize the influence of the information and technological sphere on the digital worldview and ideology of modern man, which we present as systematic digitized thinking. Results of the research. It is proved that the development of information and technological sphere influences the designation of scientific and technical and innovative achievements of civilization, which transform reality, and require the formation of a digitized worldview and ideology. It is substantiated that the development of information and technological sphere and formation of digital outlook and ideology of modern man act as catalysts for increase of intellectual and digital capabilities of a person capable to live in the digital era. (shrink)

From the perspective of socio-economic point of view the author pointed out three groups of consistent patterns of informational and propagandistic support in the armed forces, namely: 1) dependency of its nature, place in the instruments and phenomenology of ideologic work on: peculiarities of security environment; peculiarities of military culture of the particular society; type of society, which is characterized according to the criteria of perception of war as a means of defendind national interests and national ability to act collectively, (...) readiness to sacrifice during the war, as well as the method of information relationships in society; nature of official military discourse, which represents understanding of threats to the military security and methods of reaction to such threats - military ideology and military doctrine; the nature of war and its political goals; methods, objectives, means and results of the armed struggle; 2) dependency of organizational forms of informational and propagandistic support in the armed forces on organizational environment, namely social purpose and structure of the state military administration, responsible for such work, its logistical and management capacities; the level of management culture of the staff, responsible for informational and propagandistic support in the armed forces; general and current efficiency of informational and propagandistic impact on the consciousness and behavior of military personnel, population in the area of military units deployment / combat mission; conditions of implementation of informational and propagandistic support in the armed forces, service and out of service time, devoted to such work; 3) dependency of content of informational and propagandistic support in the armed forces on peculiarities of socio-military environment: system of the armed forces completing, development trends of military and political consciousness of military personnel and population in the area of military units deployment / combat mission, peculiarities of everyday tasks and military activities: conformity of the objective of informational and propagandistic support in the armed forces to the needs of daily and combat activities in the context of specifically defined tasks, restrictions imposed to the process of common and military tasks execution. The author proposes original variant of gradation of principles of the informational and propagandistic support in the armed forces: general ones, which are necessary to determine the mission of system of informational and propagandistic support in the armed forces and build such a system,which are worked out on the basis of the patterns of the first group; special ones, which represent the basis for possible realization of the system of mission of informational and propagandistic support in the armed forces, which are worked out on the basis of the patterns of the second group; methodological ones that are necessary to solve specific problems of informational and propagandistic support in the armed forces, which are worked out on the basis of the patterns of the third group. Taking into account the above principles, the author has formulated the requirements for organization of provision of informational and propagandistic support in the armed forces in current conditions: centralization, consistency, purposefullness, continuity, planned character, activity, flexibility. (shrink)

The polemical literature of the late sixteenth and early seventeenth centuries, comprehensively covering the issue of unification, had already outlined most of the important issues surrounding the transition of part of the Ukrainian Orthodox clergy to the union with Rome. However, their resolution raises a lot of controversy and ambiguous estimates of this controversial event. Therefore, actualization of this problem in modern science is a natural phenomenon. Today, as V. Shevchenko rightly points out, “the passionate relevance of the unified issue (...) has already acquired the importance of historical urgency”. In addition, the role of the two most influential dioceses of the Kyiv Metropolitanate, Lviv and Peremyshka, which actually defined the fate of both Ukrainian Orthodoxy and Ukrainian Greek Catholicism, has not yet been properly considered and objectively assessed in these processes. (shrink)

The article presents a comprehensive analysis of historiosophical Polish influence on the formation of Renaissance ideas and their reflection in ideology structure of the Ukrainian people. The author analyzes the basic ideas of humanism factors that penetrated into ethnic Ukraine – Rus lands, their point and the ideological sources and highlights the extent of their impact on the denomination and religious life of the Ukrainian people in the renaissance period.

Under this name, one of the problem groups worked at the international scientific conference "Christianity and the problems of today"The leading group is Professor M. Zakovich, Head of the Department of Cultural Studies at the Ukrainian Pedagogical University named after. M. Drahomanov informed in detail about the existing project of incorporating theology into the courses obligatory in higher educational institutions of all levels of accreditation and about the introduction of the subject "Fundamentals of Christian Ethics" into the program of general (...) education schools.-Education-upbringing. (shrink)

Berkeley doesn't use the Time-Gap Argument, as Leibniz does, to prove either that we immediately see only ideas or that we see physical objects mediately. It may be doubted whether he was even aware of the time-gap problem that gives rise to the argument. But certain passages in the Three Dialogues and elsewhere suggest that Berkeley would have had cogent answers to anyone who claimed that this argument, construed as being in aid of the conclusion that we only perceive ideas, (...) is unsound. Discussing points made by Bertil Belfrage, Len Carrier, John Foster, A. C. Grayling, Howard Robinson, A. D. Smith, Tom Stoneham, and Colin Turbayne, I try to show that the Time-Gap Argument can be expanded into a strong argument for Berkeleian Idealism. I also idnicate how the latter provides a solution to J. J. Valberg's "puzzle of experience" and disarms James Cornman's argument in Perception, Common Sense, and Science that Berkeley, too, faces a time-gap problem. (shrink)

The essay is concentrated on emotional affects caused by representation of violence in the case of Russia’s war against Ukraine and beyond. Instant accessibility to first-hand visual information created fertile soil for planting and then multiplying manipulative strategies of one or another political interest. Meanwhile, the demand for shocking content continues to steadily rise because it guarantees popularity, spectacle and even a form of pleasure. This, in turn, supports a very propagandistic version of reality where violence plays a central role (...) in the overall design and transmission of contents, which is driven by shock as an affective medium. Blind Spot, Gradual Loss of Vision and Speck in the Eye represent a body of works by Mykola Ridnyi, address the question of what potential response(s) could be given by artistic interventions understood as a dialectical and critical framework able to face and make visible the problem of dehumanization through violence? (shrink)