У статті обґрунтовується думка, згідно з якою національна громадянська релігія характерна для спільноти, яка виборює свою державність. За таких умов феномен, що розглядається, постає як сакральний вимір прагнення нації до відновлення, утвердження державності, сприйняття спільнотою своєї дієвості як наперед визначеної, а суспільство як таке, у якому певні соціально-політичні настанови специфічно переплітаються з релігійними міфами, легендами, обрядами, практиками. Громадянська релігія бере свій початок у потребі спільноти знаходити сакральне у трансцендентній дії, яка укорінена в історію територій. Доводиться, що основні концепти національної громадянської (...) релігії доби культурно-національного відродження (друга половина ХVІ – першої половини ХVІІ ст.) такі: руський православний рід є благословенним, а тому свята Руська земля є нездоланною; провідники Русі діють за установленнями Бога; Київ – другий Єрусалим. (shrink)

У статті аналізуються умови занепаду системи індустріальної освіти, що почався у 70-ті роки ХХ ст. і продовжується донині. Умови визначаються як сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на саморозгортання системи індустріальної освіти. До них віднесено: «дух епохи», філософію, наукову картину світу, світогляд, ідеологію. «Дух епохи» на початку ХХІ ст. набув хаотичного стану. Це сталося внаслідок того, що індустріальна культура, яка розбудована на основі двох протилежних ідеологій: ліберальної і комуністичної, злились у «суперідеологію» технократизму. Філософія сучасного етапу свідчить про те, що світова (...) спільнота знаходиться у стані пошуку мейнстриму соціального розвитку. Етап занепаду переконав інтелектуальні еліти в тому, що постмодерністський підхід себе не виправдовує, оскільки світова спільнота «звалилась» у глибоку кризу. На зміну постмодернізму прийшов так званий постпостмодернізм, як течія, що не лише відмовляється від інтертекстуальності, а й переходить на якісно новий рівень відтворення перцептивних і культурних пластів інформації, в яких віртуальна реальність займає одне з ключових місць і поняття гіперреальність є одним з базових. Зазначається, що введення в навчальний процес курсів із соціальної філософії і філософії освіти дещо компенсувало філософсько-світоглядний і ідеологічний вакуум, що утворився після відмови вітчизняних освітян від циклу навчальних дисциплін марксистсько-ленінського спрямування. Зміни в сучасній постнеокласичній картині світу призводять до знищення орієнтацій на лінійну однозначність і тотальну заданість сюжетів наступного розвитку. У постнеокласичній картині світу невпорядкованість, безструктурність, хаотичність визнані об’єктивними, універсальними характеристиками дійсності. На поверхню світоглядного олімпу після загального і агресивного мілітаризму виступив нігілізм і цинізм, що остаточно поховав гуманізм як концепт і смисл, придатний спасти людину від самої себе. Ідеологією етапу занепаду є мультикультуралізм. Оскільки ні філософія, ні наука не змогли своєчасно дати відповідь на питання, що відбулося з планетарним світом і як виходити з тотальної кризи соціального розвитку, то еліти індустріальних суспільств, з одного боку, у теоретичній площині визнали, що світ вступив у постіндустріальну епоху, а з іншого – на практиці, інтуїтивно схилилися до «тихого» виходу з кризи на основі ідеології мультикультуралізму. Вона виникла на основі злиття течій неолібералізму, неоконсерватизму, соціал-демократизму та ін.; спостерігається, як традиційна форма індустріальної освіти на європейському континенті змінюється на мультикультурну освіту, а загалом рухається від «мультикультурної» до «міжкультурної» освіти. Це принципово інший алгоритм функціонування системи індустріальної освіти на етапі її сходження з планетарної арени. (shrink)

The article analyzes the ideological support of the life cycle of the industrial education system. The dynamics of such a system in time is estimated, as well as the influence of ideology on the formation of the information education system at the beginning of the XXI century. The life cycle of education is considered as a multi-stage process, which is characterized by both unpredictable changes in its properties and the presence of predictable parameters. The development of the education system is (...) mediated by the division of social labor and is limited in time and space by the properties of the “social organism” of a particular civilization. The life cycle of the industrial education system consists of four stages: origin ; growth ; maturity ; decline. At the stage of origin, dominated predominantly the religious-state form of ideology, which was spontaneous in origin, did not have a formalized ideologeme and was initiated from religious consciousness, as well as theological philosophy, cultivated a matrix of religious values. At this stage the state, although it participated in the management of human behavior, was in secondary roles and performed the corresponding functions with the help of violence. At the stage of growth, ideology received a theoretical basis, corresponding social movements also appeared, the most powerful of which were liberalism and Marxism, formed two ideologically opposite social systems: capitalist and socialist. At the stage of maturity, ideology brought social systems to the plane of technocratism, which happened as a result of maximizing the role of science and rationality. Because of this, other ways of producing socially significant ideas were blocked, that is, their sources such as art, theater, cinema, religion, etc. At the stage of decline, the ideology of radical rationalism found itself in the horizon of the ideas of multiculturalism. Since powerful migratory movements of the population arose on the territory of the African, European and American continents, these processes naturally raised the question of new cross-cultural social structures, as well as the modernization of systems of modern general and vocational education. (shrink)

Changes in society lead to changes in science, changing its fundamental foundations - ideological and value, methodological and instrumental foundations. In turn, a change in the scientific paradigm leads to social change. A situation of this kind is especially evident in the socio-political sciences, since it is they who are more affected by social reality. The nature of postmodern societies is such that its economic component generates a huge number of subcultures, in the scientific world it is called "subcultural explosion." (...) Postmodern societies are societies of permanent changes: consumer standards, moral values, political structure, and so on, repeatedly change during the life of one generation, significantly affect the search for the truth of science and its understanding. In the list of various questions of truth, its character, origin, postmodern departs from objective truth, therefore it becomes contextual and consensus. Theories are replaced by approaches, views, points of view, thoughts. Scientific concepts with their strict certainty change concepts, in which under the same name everyone puts their own meaning and essence. According to this, in postmodernism, not only the scientific paradigm as a model of scientific activity is changing, but the purpose of science, its understanding as a special activity with the search for truth, is changing. This implies a review of the attitude to the "organizational forms" of science, that is, the way in which scientific knowledge is disseminated to the professional scientific community to search for truth, which in its classical understanding no longer exists. (shrink)

In the article "Сivil religion in the light of a comparative analysis" by T. Zinkevych civil religion is seen as a social and cultural phenomenon in which the light of a kind of religious language and the specific practices of the necessity of origin and the approval of the national state, which has its roots in the community needs to find a sacred transcendental eternity-linear action that is rooted in the history of the area. Substantiated the thesis of the (...) non-identity concept of civil religion concepts of folk religion, ethnic religion, popular Christianity, and others. (shrink)