Vizantiĭsʹkyĭ neoplatonizm i︠a︡k predmet relihii︠e︡znavchoho ta istoryko-filosofsʹkoho doslidz︠h︡enni︠a︡ -- Formuvanni︠a︡ vizantiĭsʹkoho neoplatonizmu u tvorakh Ĭoana Filopona (Dionisii︠a︡ Areopahita) -- Filosofii︠a︡ butti︠a︡ Maksyma Spovidnyka--kulʹminat︠s︡ii︠a︡ rozvytku vizantiĭsʹkoho neoplatonizmu -- Vizantiĭsʹkyĭ neoplatonichnyĭ esent︠s︡ializm kint︠s︡i︠a︡ VII-pochatku XIV stolitʹ -- Palamizm i︠a︡k osoblyva forma vizantiĭsʹkoho neoplatonizmu.

Metodolohichni studiï Dmytra Chyz︠h︡evsʹkoho -- Ukraïnsʹka filosofii︠a︡ chy filosofii︠a︡ "na Ukraïni"? -- Dmytro Chyz︠h︡evsʹkyĭ i︠a︡k istoryk rosiĭsʹkoï filosofiï -- Dmytro Chyz︠h︡evsʹkyĭ i︠a︡k heheleznavet︠s︡ʹ.

I. Musulʹmansʹka kulʹtura ĭ filosofii︠a︡ na pivdennoukraïnsʹkykh zemli︠a︡kh -- Filosofsʹkyĭ sufizm Ibrahima alʹ-Kyrymi -- Abu lʹBaka'alʹ-Kafauvi: paradyhma postklasychnoho syntezu nauk -- Rat︠s︡ionalizm Mukhammada alʹ-Kafauvi ta Mukhammada alʹ-Akkirmani -- II. Obraz ti︠u︡rksʹkykh narodiv v ukraïnsʹkiĭ literaturi rannʹomedrnoï doby.

Selection of author's works on Svātantrika Madhyamika philosophy and logic.

Buddhits logical debates according to Kagyudpa school of Tibetan Buddhism.

Local scholars have done much in the study of religion as a complex socio-historical phenomenon. Structurally, religion appears to them as a cohesive unity of religious consciousness, religious activity, religious relations and religious institutions and organizations. Such a structural sequence of elements, which in their totality constitute the phenomenon of religion, recognizes as its initial component religious consciousness. A characteristic feature of the latter is its conceptual impact on other structural entities of religion. With the erosion of religious consciousness comes (...) the weakening of other elements of religion. (shrink)

Досліджується позиція Папи Франциска та Ватикану щодо російсько-української війни, його вплив на міжнародну політику та внутрішньодержавні процеси в Україні. Відповідно здійснено аналіз заяв Ватикану щодо війни в Україні, реакції на них з боку інших країн та українського суспільства. Також завданням дослідження є з’ясування впливу Папи Франциска на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Період дослідження: 2014-2024 роки, з акцентом на два етапи: 2014-2022 (гібридна війна та низька ефективність конфлікту); 2022-2024 (повномасштабна війна та очікування кардинальної зміни позиції Ватикану). Основні результати дослідження. Ватикан не (...) визнає Росію однозначним агресором та не засуджує її дії. Папа Франциск прагне до замирення та пропонує сторонам конфлікту сісти за стіл переговорів. Позиція Ватикану щодо російсько-української війни ґрунтується на: догматиці католицизму, де зло не має субстанційної природи; ідеологічних поглядах папи Франциска (антиамериканізм, латиноамериканський контекст); загальній тенденції в католицькій церкві до вибачення, закладеній Іоанном Павлом II та пацифізмі. Ватикан не має значного впливу на прийняття рішень світовими державами. Позиція папи Римського може впливати на суспільну думку в країнах з високим рівнем релігійності. В Україні позиція Ватикану не має однозначної підтримки з боку римо-католицької та греко-католицької громад та загалом українських громадян. Позиція Ватикану щодо російсько-української війни є аморфною, оскільки не містить чіткої моральної оцінки та зрівнює агресора та жертву, відповідно засуджуються злочинні дії, але не їх причина (РФ). (shrink)

Eucharistic ecclesiology, which underlies Orthodox ecclesiology, has at its core a communion between the Local Churches. In practice, it manifests itself in the mutual recognition between the various autocephalous and autonomous Churches. The head of a separate Church of the Universal Orthodoxy during the Liturgy commemorates all the leaders of other self-governing Orthodox Churches. Communion through the sacraments also happens between the Churches, namely, unity is manifested through communion in the Eucharist. The teachings of the early Christian author, Ignatius Theophoros, (...) Bishop of Antioch, formed the basis of the local structure of the Church. The main principle of his theology is the unity of all the faithful of a certain territory around his bishop, that is, the common communion of all Christians in the Eucharist, which only the bishop of that territory is entitled to fulfill. The bishop, in turn, is a member of the "universal bishopric" and through it the local church is part of the one universal Church. (shrink)

volume ka-pa [1-13]. ʼDul ba -- volume ka-a [14-25]. ʼBum [Sher phyin] -- volume ka-kha, a [26-28]. Nyi khri -- volume ka-nga [29-32]. Khri brgyad stong pa -- volume ka [33]. Brgyad bstong pa -- volume ka [34.] Sher phyin sna tshogs -- volume ka-ga, a [35-38]. Phal chen -- volume ka-cha [39-44]. Dkon brtsegs -- volume ka-am [45-76]. Mdo sde -- volume ka-wa [77-96]. Rgyud ʼbum -- volume ka-ga [97-99]. Rnyin rgyud -- volume shri [100]. Dus ʼgrel -- volume (...) e-wam101-102. Gzungs ʼdus -- volume 103. Dkar chag. (shrink)

Reflecting on the distant past in trying to answer the question whence philosophy arose in Kiev, we naturally turn first of all to that colorful period in the history of our city when it was the center not only of the political but also of the spiritual and cultural life of the great state of Rus'.

During the development of science, the accumulation of information and various spiritual and moral problems in the modern world, many different landmarks are confronted with man. To achieve them, various means and methods are used by which a person tries to find his place in the world, to realize himself as an individual. In constant search, one tries to find harmony with the outside and the inner world, to feel happy, which is a testament to the harmony of the spiritual (...) and material in the person. Purpose of the message: to consider the problem of human happiness in philosophical and religious interpretation and to analyze the historical genesis of the development of this problem in philosophy and religious studies. Based on this goal, we set out to find out how the problem in the historical process was addressed and what its vision is in philosophy and religious studies today. (shrink)