The article is devoted to defining the essence of security, particularly national security, its interpretation, main features, structure, and factors. The research focuses on the main concepts of the modern understanding of national security and defines national security according to recent research. The authors have performed a structural and functional analysis of the system of national security of Ukraine, which would be an adequate counteraction to threats to vital national interests. The article examines the multi-vector interpretation and representation of the (...) security phenomenon with an increased focus on the axiological paradigm of postmodern society analysis. The cardinal role of postmodernism is considered as a manifestation of postmodern culture in the value dimension of social-political existence. Postmodernism, on the one hand, enabled new vectors of analytical understanding and perception of the security phenomenon. On the other hand, it introduced an imbalance and determined the crisis factor in the space of classical perception of security guarantors due to violating the established foundations and traditions. The rejection factor is seen as a core feature of postmodern social-political reality. The emphasis is given to the problem of the security standard in the security studies and the idea of the mutual determination of both national interests and national values. The article states the importance and priority of historical memory and the phenomenon of mentality in the context of future analytical discourses in the scope of Ukrainian security studies. (shrink)

The peculiarities of the “domestic” and political worlds’ interactions as well as their impact on the freedom of human choice are considered in the article. The purpose of the article is to analyze political and existential being which can be transformed in the light of collecting or distracting way. The phenomenon of national security is analyzed in theoretical as well as in practical dimension. The first part of the study of separatism is connected with the modern social world’s tendency of (...) social transgression which involves blurring the rules and limits expansion. The frontier concept as the transgressive space, which can be embodied in the form of possibility of political interaction or as a place of a political conflict, is offered. Frontier understanding in the light of a cultural dialogue permits to consider it as a perspective dynamic system in the social projects of common being construction. The second part of the article reveals three main directions of transgression: philosophical and reflexive, ethical and normative, common practices. An idea of correlation between freedom of choice, manifestation of will with the human ability of critical thinking, reflection is offered and proved. Tolerance is defined to be the strategical practice in the process of launching a dialogue program of conflicting political communication. (shrink)

The paper examines a concept of the Balto-Black Sea Union, which ideas were translated into reality during the Kievan Rus and Grand Duchy of Lithuania period. In the 10th-11th centuries the road from the North to the South, from the East-country to the Black Sea ran through the territory of Ukraine. The way 'from the Varangians to the Greeks' integrated two regions, the Baltic and the Black Sea, and was to the advantage of all those involved. This conceptual idea was (...) again looked into by Ukrainian politicians and researchers in the early 20th century, it was explored and proposed by Mykhailo Grushevskyi, Yuriy Lypa and Stepan Rudnytskyi. The idea of the 'inter-sea area' became a subject for active discussion in Polish, Ukrainian, Belorussian and Lithuanian political quarters in the late 1980s. This plot deserves attention of contemporary Ukrainian politicians in the current dynamic geopolitical context as an efficient and timely anti-Russian international project which will underpin the security of Ukraine. This idea was partially implemented in the form of the GUAM, the Black Sea Organization for Economic Cooperation and the Community of Democratic Choice. The natural vector 'North - South' of communicative and transit transport flows is not used in full measure by Ukraine. The Balto-Black Sea Union offers a significant security component which is of interest to the USA and the European Union. The emergence of such new world economic centers as the USA, the EU and China imparts a new focus to foreign policy priorities of Ukraine. (shrink)

На основі аналізу світових подій після завершення "холодної війни", а також геополітичних змін на пострадянському просторі сформульовано основні вектори зовнішньої політики Російської Федерації. Особливу увагу приділено відносинам Росії з Європейським Союзом, США та Китаєм. Зіставлені їхні економічні показники в динаміці.

Стаття присвячена геополітичному вибору Республіки Польща в пострадянський період, її військовій політиці. Проаналізовано повноваження Президента та законодавчого органу з питань безпеки та оборони. Розглянуто виборчі симпатії під час парламентських та президентських виборів за останні 20 років. Охарактеризовані оборонна доктрина, Стратегія безпеки та оборони. Дано характеристику Збройним силам. Розглянуто відносини з країнами-сусідами, ЄС, США та Росією. Досліджено основні напрямки східної політики Республіки Польща.

У статті проаналізовані причини виникнення російсько-українського воєнного конфлікту з березня 2014 р. до сьогодні. Для достовірності викладених фактів наведений перелік військових частин, які брали активну участь у воєнних діях на території України, із посиланням на російські та зарубіжні джерела. Зроблені висновки щодо можливих військово-політичних наслідків для двох воюючих сторін у близькій перспективі. Надані практичні пропозиції щодо посилення системи національної безпеки незалежної України.

The paper reviews the military policy of a new independent Republic of Tajikistan over 1991-2011. The smallest by territory Central Asian republic lived through a five-year civil war on its way to an independent sovereign democratic state which seven million people were wise enough to reach national reconciliation in 1997. The majority of Tajikistan population is on the verge of poverty, which is indicative of the inadequate social policy. The country is rich in Pamir water which is drawn from eleven (...) glaciers as well as cotton, electric energy and aluminum. Tajikistan secures its military power owing to cooperation with the CIS, the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization. The Republic develops all-embracing cooperation with such Asian countries as India, Pakistan, Turkey, China and Iran. Among European countries it is Germany that allocated funds for strengthening the border with Afghanistan, which notably stands out. Cooperation with the NATO within the Partnership for Peace Program helps the military of the Republic to dispose of outdated ammunition as well as take part in NATO peacekeeping operations in accordance with resolutions of the United Nations Security Council. The Russian Federation having the largest foreign military alignment in the territory of the Republic remains the main strategic partner and guarantor of the national sovereignty of Tajikistan. The Republic still faces the problems of energy resources, terrorism and international drug trafficking. The internal political situation requires continuous international monitoring. UN observers left the country in 2000. The authoritarian government does not contribute to development of the democratic foundation of civil society. Today's Armed Forces of Tajikistan are of insignificant numerical strength and poorly-armed. The Army needs modernization and adaptation to a present-day environment. (shrink)

The author traces some forms of underground anti-Soviet activities of students of the Lviv Polytechnic Institute, currently the National University 'Lviv Politekhnika'. The rest of Lviv higher education establishments were also engaged in such activities. The research is based on scientific studies, recollections, archive materials and records of the Ukrainian Rebel Army, which cover the period of 1944-1953. The paper is timed to the bicentenary of the Lviv Politekhnika foundation and aims to demonstrate fortitude of Ukrainian spirit of young people (...) who sought after their independent Ukrainian state. A list of Politekhnika students is given, who displayed their bravery in individual anti-Soviet actions, as well as some underground independent student organizations and representatives of the national underground which considered youth development its priority since 1948 are indicated. Anti-Soviet activities of the student milieu included the making of politically focused leaflets and their distribution among city-folk and at higher education establishments. Despite a small time of underground activities because of frequent arrests, Lviv students continued their work up to 1953. All detected members of clandestine organizations were sentenced by the Military Tribunal of the Ministry for State Security to the terms of 10 - 25 years in correctional labor camps of the GULAG. Some of the released returned to their native land and managed to get across their viewpoint and motivation of their actions over the above period to new generations. (shrink)

The author reviews some archival documents and materials of Pavlo P. Skoropadskyi, Hetman of the Ukrainian state, his personal memoirs and executive decisions on foreign policy issues over a period of April-December 1918. Pavlo Skoropadskyi's stand as to building the state and his commitment to the pro-Russian vector are demonstrated. Some examples of practical steps taken by Pavlo Skoropadskyi's government to gain understanding with the Entente countries after Germany and Austria-Hungary lost the war are given. Based on its organizational structure, (...) the type of the Hetman state is defined. An example of rapport with new temporary state formations on the Don and Kuban Rivers is given. The paper describes radical and prompt actions of the Hetman government, taken to draw the Crimea under the dominion of Ukraine. The fallacy of the pro-Russian line of policy of Hetman P. Skoropadskyi in the context of the German and Austro-Hungarian occupation is pointed out. The ambiguous course of Ukraine is exemplified by the formation of its Armed Forces, Cabinet of Ministers and delaying in the implementation of the agrarian reform. The attitude of Pavlo Skoropadskyi to the Ukrainians and the Galicians is demonstrated through specific references to his statements. The paper shows some practical steps in opening embassy missions and consular agencies in European countries, which point to the efforts of the Cabinet of Ministers to win international recognition and authority for the Ukrainian state. A situational geopolitical change of the diplomatic relations is demonstrated by the example of Romania. The main causes of the anti-Hetman uprising are defined as the lack of a negotiation process with representatives of socialist and democratic forces of Ukraine, incapability to enlist the support of rural masses and inferior moods in respect of Russia. (shrink)

The paper reviews for the first time criminal case No.1339 inrespect of Stanislav S. Frize, Professor, Doctor of Engineering and the Head of the General Electrical Engineering Department of the Lviv Polytechnic. From January to August 1945 the researcher was kept in special camp No. 0310 of the People's State Security Commissariat in the town of Krasnodon of the Voroshilovgrad Region. He was put there without any trial and relevant proofs of his guilt towards Soviet law. Frise was accused of (...) teaching electrical engineering and physics at courses for electricians in 1942-1944 under constraint of the German occupation authorities. People's State Security Commissariat bodies regarded the fact as cooperation with the Germans and betrayal of the Motherland, which fell under definitions of Article 54-1a of the Criminal Code of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. They disregarded complete political apathy of the Professor, his straightforwardness and outspokenness in expressing his views of the events. Having refused to sign an appeal to Stalin, Frize laid himself open to suspicions of anti-Soviet agitation. His lack of knowledge of the Ukrainian and Russian languages and teaching in Polish was considered as sabotage of Soviet power efforts aimed at restoration of education at higher schools. Only testimonies of the Department staff in July 1945 and vigorous activity of his wife Anna Y. Krypiakevych convinced the Soviet punitive system of Stanislav Frize's innocence. (shrink)

Стаття продовжує серію публікацій про вчених Львівської політехніки, репресованих радянською владою за надуманими звинуваченнями в 1944-1945 роках. Розглянуто перебіг слідчої справи № 1271 Бужинського Володимира Мар'яновича, доктора технічних наук, завідувача кафедри опору матеріалів та гідромеханіки Львівського політехнічного інституту. Поряд з аналізом документів слідчої справи наведені маловідомі й невідомі факти з життя професора, його ставлення до роботи у вищому навчальному закладі та мотиви, якими він керувався, працюючи у виші за німецької окупації. Показано, що скасування звинувачень щодо вченого пов'язано не стільки з (...) доведенням його невинуватості, скільки зі зміною політики радянської влади щодо поляків, яких вона примусила покидати Львів за програмою репатріації на підставі "Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах" 1944 року. (shrink)

Стаття присвячена незалежній Республіці Туркменистан, досвіду будівництва національної системи безпеки, чинного законодавства з питань військової політики, особливостям набуття постійного нейтралітету, готовності до подолання сучасних військових загроз, ролі представницького, законодавчого, виконавчих органів влади та Президента в державному забезпеченні захисту національних інтересів у пострадянський період історії.

Стаття присвячена новій незалежній державі Центральної Азії - Республіці Киргизія, формуванню й становленню її військово-політичної складової в пострадянський період. Акцентовано на наявних глобальних загрозах та внутрішній неготовності республіки до їх нейтралізації. Проаналізовано участь Киргизії в регіональних безпекових організаціях СНД (Співдружність Незалежних Держав), ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку), ШОС (Шанхайська організація співпраці), її співробітництво з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". Зроблено висновок про багатовекторну зовнішню політику Киргизії й продовження пошуку в забезпеченні власної безпеки та національних інтересів у регіональному (...) та глобальному масштабах. (shrink)

The conditions for development of a regional system of national security in Central Asia in the post-Soviet period are reviewed in a new geopolitical context. The emergence in the region of new political actors of the first echelon - the USA, the European Union and the People's Republic of China as well as the second echelon - Turkey, the Islamic republic of Iran, India and Pakistan is emphasized. The role of the above countries in ensuring political and economic security is (...) traced. The regional integration situation is analyzed. Available regional threats, some of them of global nature, are looked into, their characteristic features described for each New Independent State. Interstate conflicts and their resolution potentiality in the current situation are investigated. The unity of the region in combatting international terrorism and extremism is pointed out. Regional threats which endanger the West are identified. Special attention is given to politicization of Islam, radical fundamentalism and their belligerent manifestations which took place in Central Asia. The membership of Central Asian countries in such security-focused interstate organizations as the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization as well as relations with the UN and the NATO are laid stress on. A great military and technical dependence of the armed forces of Central Asian countries on the Russian factor is pointed out. Some facts of the geopolitical confrontation between Russia, the EU, the USA and China are referred to. Conclusions are drawn as to incapability of countries of the Central Asian region to stand up to current geopolitical challenges on their own and the lack of a regional security system. The necessity of multi-vector foreign policy as a form of guarantee against external aggression is brought into focus. (shrink)

У статті розглянуто процес розподілу Чорноморського флоту СРСР у період 1991-1997 рр. між незалежною Україною та Російською Федерацією на тлі проблеми приєднання Криму та Севастополя до УРСР 1954 р. Акцентовано увагу на неврегулюванні цього питання на міждержавному рівні. Наголошено на незмінності імперської позиції Росії щодо перегляду питання повернення Криму та Севастополя як стратегічно важливих об'єктів її зовнішньої політики в Чорноморсько-Середземноморському регіоні. Підкреслено негативне ставлення сучасних російських політиків до партійно-урядових рішень СРСР та РФРСР 1954 р. про передачу Кримської області до складу (...) Української РСР. Наведено спільні російсько-українські законодавчі акти, у яких російська сторона гарантувала й зобов'язувалась поважати територіальну цілісність і недоторканість незалежної України. (shrink)

Based on a multivariate analysis of the involvement of post-Soviet republics in UN and NATO peacekeeping operations, the author explores the integration of New Independent States into UN and NATO international organizations. Chronology of some peace-support and peace-enforcement operations is given. Of special focus is participation of special units of armed forces in such operations. Logical sequence of intrastate agreement on engagement of the military of independent Ukraine in international operations under the mandate of the United Nations Security Council is (...) traced. A respective decision-making process of the Lithuanian Parliament is examined for comparison purposes. Specific laws of Ukraine, which regulate such decisions, are indicated. The author offers concrete examples and describes the role of the North Atlantic Treaty Organization in implementation of the UN peace-support mission. The paper cites Russian legislation governing cooperation with the UN and NATO in peacekeeping operations. By the example of formation of interstate military units between Ukraine, Poland and Lithuania ('Ukrpolitbat'), the Baltic Republics (the 'Baltic Battalion') and Central Asian Republics ('Kazbat'), the author shows the initiative of post-Communism republics in preservation of peace and stability in the world. Specific examples of involvement of the armed units of such post-Soviet republics as Ukraine, Lithuania, Latvia, Estonia, Georgia, Kazakhstan, Uzbekistan and Kirgizia in UN international operations are given. The paper describes the operations in Kosovo (1999), the Mediterranean Sea (2001), Turkey (2003), Iraq (2004), Bosnia and Herzegovina (1996-2004) as well as Sudan (2005). Attention is drawn to reorientation of the NATO from the collective defence strategy to that of common security and execution of mostly international operations with domination of police functions, technical assistance in the postwar period and coping with technogenic catastrophes. (shrink)

The essence of Nietzscheanism as a philosophical doctrine has never been characterized by a definite consistency or certainty. Instead "indirect followers" and interpreters of Friedrich Nietzsche's philosophy (since this thinker did not have direct followers or a particular school) resorted to a variety of interpretations of his concepts. Considering that, the hermeneutic aspect of the study not only of Nietzsche's texts, but also of his interpreters allows us to look at the hidden potential of the concepts of the German philosopher (...) from a new point of view. In this research, we seek to focus on looking for Nietzschean roots in Ernst Jünger's creative legacy, tracing the transformation of his ideas along the author's intellectual path and showing how those ideas correlate with those of Friedrich Nietzsche himself and how they differ. As a reference point for any study of interpretations of Nietzsche's philosophy, the author singles out many German philosopher concepts at the edge of various interpretations. Such central concepts in the article include the idea of "Apollonian" and "Dionysian" principles (the first), the anthropological idea of " Overhuman" and the interrelated metaphysical triad of "will to power," "reevaluation of all values," and "eternal return." In addition, one of the leading motives of the 20th century, which can be traced to an attempt to read Nietzschean ideas, postulates their location at the junction of philosophical and political-ideological concepts. Analyzing the peculiar hermeneutic conflict of Nietzschean philosophy based on this phenomenon, the author turns to early attempts to understand and implement the ideas of the German thinker, which were carried out directly in Germany. This context is connected in the article with the formation of the foundations of the conservative revolution and the figure of Ernst Jünger since the interpretation of this thinker, to some extent, can be considered one of the first and, undoubtedly, the most resonant. In the course of the research, the author turns to Nietzsche's original texts, forming a kind of hermeneutic circle of the author and interpreters, interpreters and the interpreted, ultimately obtaining in this system the opportunity for a thorough and as independent as possible analysis of the original ideas, counting on the probability of reducing the error of one's interpretation due to paying attention to the entire interpretive field texts The considered ideas of Ernst Jünger demonstrate this thesis, expanding the contextual field of the Nietzschean Overman and the metaphysics of the Will to Power and giving these concepts in an interpreted form a particular social dimension along with the philosophical one, which provides a new context for the interpretation of the ideas of Friedrich Nietzsche. (shrink)

Author: Dziemidok Bohdan Title: AXIOLOGY OF WŁADYSŁAW TATARKIEWICZ (Aksjologia Władysława Tatarkiewicza) Source: Filo-Sofija year: 2011, vol:.13/14, number: 2011/2-3, pages: 459-472 Keywords: AXIOLOGY, AESTHETIC THEORY, WŁADYSŁAW TATARKIEWICZ, OLD AGE Discipline: PHILOSOPHY Language: POLISH Document type: ARTICLE Publication order reference (Primary author’s office address): E-mail: www:Władysław Tatarkiewicz was not only a co-creator of Polish aesthetics (aside Roman Ingarden, Stanisław Ossowski and Mieczysław Wallis) but also, aside Henryk Elzenberg, a co-creator of Polish axiology. Main issues of Tatarkiewicz’s axiological development were: value and (...) validation theory and happiness and perfection theory. His undebatable achievement in axiological discourse is justification of the need to acknowledge relationism as a middle ground position between objectivism and subjectivism and axiological pluralism as a position different from absolutism and axiological relativism. The article presents not only axiology explicite, contained in his theoretical works, but also tries to reconstruct Tatarkiewicz’s personal axiology, which guided him throughout his long life. The personal axiology of his, I tried to reconstruct based on his memoirs, interviews he gave, letters and my personal contacts with him. (shrink)

The article focuses on the socially transforming aspect of American pragmatism. In particular, the article highlights the relevance and significance of Ralph Emerson’s transcendentalism and self-reliance for the information society. The key problem of the information society is defined as the general distrust about the truth. The culture of criticism displaces trust in others as seekers of the truth and, ultimately, eliminates self-trust.Based on Ralph Emerson’s essays and William James’ “Pragmatism”, the article distinguishes between two conceptions of truth: optimistic and (...) pessimistic. The first one is grounded on the pragmatist understanding of truth as the “theory that works”. The truth in the pragmatist understanding is not an ultimate and finished truth but the truth in making. Therefore, the truth is subject to amendments. However, this does not mean that uncompleted truth is not true, since it can already work and help us with our self-understanding and orientation in the world. Contrary to this, informational society is the society of spectatorship and criticism, left without the power of individuals to distinguish personally between true and false and take responsibility for such decisions. Informational society, in general, perceives truth as something absolute, unreachable and at the same time impossible to exist.The article considers Emerson’s idea of Man Thinking and the concept of Oversoul, addressing the problem of an autonomous individual in its relation to society and truth. Personality, being central for Emerson, cannot be understood separately at the same time, since an individual is a part of Nature and Society. In addition, in Emerson’s transcendental terminology, personality is the embodiment of the Oversoul of humanity while Oversoul in the world can act only through the actions of persons. Therefore, true self-reliance cannot be separated from the aspirations of an individual to reach Man Thinking through truth, and personally implement it in life. In such a way, self-reliance is also the basis for inter-subjective trust.Manuscript received 25.04.2020. (shrink)

The article considers one of the most significant concepts in Aristotelian philosophy: the concept of substance and its interpretation in the works of existential Thomists. The emphasis is placed on the fact that the doctrine of substance is first and foremost to be considered in the context of the identification of the subject of scientific knowledge and in the context of the way of knowing this subject. In order to illustrate the epistemological realism, which, according to Thomists, inheres in Aristotle’s (...) philosophy the article analyzes the previous philosophers’ views on the true subject of scientific knowledge. This subject is individual being, which forms the basis of philosophical understanding of things, as a subject of scientific knowledge. It should be noted that the method of constructing of Aristotle’s science general theory is finding reasons why something is just what it is from the viewpoint of necessity. Krąpiec believes that the way Aristotle comes to the formation of the four causes is related to the specificity of the question διὰ τί. This analysis through causes allows us to understand that each single entity has a composite structure. Furthermore, Aristotle considers substance as a logical and grammatical category and as a main category in the ontological sense, as the mode of the initial being of things. Therefore, categories reflect the actual structure of things, namely the way of its existence on the essential and accidental levels. The very substance itself is recognizable only through the accidents associated with it and represents itself through them. However, the substance precedes its accidents in three meanings: ontological, definitive, and epistemological. (shrink)

У статті проаналізовано концепцію множинної єдності Вільяма Джеймса, в якій він прагне узгодити підхід плюралізму та монізму. Стаття розкриває, як така концепція множинної єдності трансформує сприйняття опозицій індивідуальне-загальне та індивідуалізм-голізм. В історико-філософському вимірі, стаття аналізує звернення Джеймса до філософії Берґсона, а також трансценденталістські впливи Емерсона на формування Джеймсівського прагматизму. Також проаналізовано критику Джеймсівського підходу з боку Бертрана Рассела та Еміля Дюркгайма. Якщо Берґсон вказує на передовсім інструментальний характер нашого мислення та обмежені здатності людського розуму мислити тривалість і поступовість трансформацій, то (...) Джеймс вказує на такі ж самі обмеження розуму щодо міркувань про окремішність та єдність. Він стверджує, що розум схильний міркувати про дві системи або як окремі сутності (плюралізм), або як про ціле і його частину (монізм). Проте, така логіка, яка є інструментальною логікою твердих тіл, насправді непридатна для онтологічного опису світу і, особливо, соціальних та духовних феноменів. Натомість Джеймс пропонує онтологію множинної єдності, де як принцип єдності, так і принцип автономності завжди присутні частково і одночасно, а уявлення про індивіда та різноманітні голістичні феномени є не опозицією, а тільки різними вимірами тієї самої багаторівневої реальності. (shrink)

У статті здійснено аналіз досвіду античної Греції у напрацюваннях Платона та Арістотеля щодо державної, а спочатку громадянської, цензури щодо виробів мистецтва, а також роль чуттєвого сприйняття, образу, суспільного ідеалу, цілісності оформлення свідомості людини на спосіб її існування у суспільстві. У статті показані дві основні тенденції щодо первинності чи вторинності мистецького виховання в державі. Розглянуто теоретичне осмислення ролі образної чуттєвості в побудові свідомості народу, яке було зроблено Г. Лессінгом в аналізі меж між мистецтвом скульптури та поезії. Як висновок, ми маємо узагальнення (...) у вигляді чуттєвості, образу, мислення відносно індивіда, а також досвіду, мистецтва, науки відносно становлення культури взагалі як суспільних форм діяльності індивідів. У зв’язку з нерівномірністю складу самого суспільства, поглибленням розподілу праці у ньому, ми маємо і розчленованість, різноманітність чуттєвості, образності мислення в різних прошарках суспільства, що і призводить до появи інституцій цензури як зовнішнього закону стосовно громадян. Ця проблематика дає нам змогу виявити суспільну сутність чуттєвості індивіда, а цензуру – як спробу зовнішнього утримання цілісності світобачення індивіда всередині держави. (shrink)

The book of Revelation contains rich imagery that has always aroused deep interest among Christian commentators. One of the most mysterious parts is Rev. 13, where the author wrote about the forces of evil fighting with God. John introduced the two main satanic forces – the beast from the sea and the beast from the earth. There is a unique interpretation in the Adventist Church that the beast from the earth (Rev. 13:11‑18) symbolizes the Protestant country of the USA. However, (...) the emergence and development of this interpretation in the Seventh-day Adventist Church has not received sufficient attention. This article traces the development and characterizes the interpretation of the beast from the earth (Rev. 13:11‑18) among Adventist pioneers. The first impetus for identifying the beast from the earth was the eschatological understanding of the Sabbath as a central issue in end-time events. Hermeneutic methods of Early Adventists were based on the principle of historicism, and they began to view Sunday as the mark of the beast from the sea (papacy) to be forcibly imposed by the beast from the land – the Protestant USA. G. W. Holt first stated that America would become an ally of the Antichrist and is a symbol of the beast from the earth. Other Adventists accepted this interpretation, which was confirmed in the visions of Ellen White. John Nevins Andrews made significant contributions to the biblical basis for the Adventist understanding of the beast from the earth. Building on his comments, John Loughborough, Uriah Smith, and Ellen White deepened and developed the arguments regarding the interpretation of the beast from the earth. Anticipation of the law on mandatory Sunday observance in the USA has become part of Adventist eschatology. Based on the apocalyptic prophecies of the book of Revelation, Adventists saw a future unification of Christendom in which US Protestantism would play a key role. (shrink)

Книга Об’явлення містить незвичайні та символічні образи. В центральній частині книги розміщені уривки про антихриста. Число 666 є однією із його характеристик і завжди привертало увагу коментаторів. Протягом церковної історії було застосовано багато різноманітних герменевтичних методів для визначення значення числа 666. Церква Адвентистів сьомого дня виникла в XIX столітті на основі досліджень пророчих текстів апокаліптичних книг Даниїла та Обʼявлення. Відсутність герменевтичного аналізу тлумачення числа 666 серед ранніх адвентистів зумовлює необхідність цього дослідження. Стаття присвячена визначенню та аналізу особливостей герменевтики ранніх адвентистів (...) при тлумаченні числа 666. В першій частині дослідження проаналізовано тлумачення числа 666 в міллеритському русі з 1833 по 1844 роки, а в другій частині – в адвентистському русі з 1844 по 1888 роки. Герменевтика коментаторів міллеритського та адвентистського рухів була основана на історицизмі. Вони тлумачили біблійні пророцтва в контексті конкретних історичних подій. Були сформовані три основні тлумачення числа 666: 1) 666 років; 2) 666 церковних організацій; 3) Титул Vicarius Filii Dei. Завдяки впливу Вільяма Міллера серед міллеритів стала поширеною думка про те, що число 666 означає проміжок часу 666 років. 666 років було включено в хронологічні обчислення інших пророчих періодів з біблійних апокаліптичних книг: 2300, 1260, 1290 і 1335. Ранні адвентисти проігнорували тлумачення Вільяма Міллера і популяризували другу інтерпретацію, згідно якої число 666 символізує 666 церковних організацій, які є частиною духовного Вавилону. Третю інтерпретацію запровадив Урія Сміт, який використав герменевтичний метод гематрії. Урія Сміт популяризував інтерпретацію, згідно якої латинський титул папи Vicarius Filii Dei має числове значення 666. (shrink)