Метою статті є з'ясування потенціалу ідей англо-американської філософії кінця XIX – початку XX століття для розвитку змістовної комунікації. Увагу зосереджено на філософських ідеях, які утверджують еволюційну роль продуманої людської дії і багатогранне розуміння особистості. Доречною є та філософська теорія, що підкріплює практику і відповідає запитам досвіду. Людина конструює власну ідентичність і прагне бути активним співтворцем суспільного дискурсу, який повсякчас перебуває у стані перебудови. Сенс взаємодії виникає завдяки орієнтації у складній множині індивідуальних перспектив, що функціонують у вимірі значень, які фіксують факти (...) сприйняття й уможливлюють визначення значущих елементів у комунікативному мереживі людських справ, намірів, бажань. Реальність урізноманітнюється, її практичні і смислові тенденції набувають нового чи альтернативного спрямування. Людей вирізняє спроможність породжувати нетривіальні пристосувальні реакції. Відтак формат суспільної взаємодії повинен сприяти передаванню неповторного досвіду особистості близькому оточенню. Принципово пам’ятати, що життєвий сенс більшості висловлювань резонує у конкретиці обставин часу, місця, справжньої та надуманої повноти досвіду. Усвідомлення абстрактності власних поглядів і відчуття дистанції до складного розмаїття явищ є необхідними формами налаштування притомної свідомості. У статті відзначено, що символічним центром будь-якої значущої суспільної практики є особа людини. Виразний рельєф цього багатогранного явища утворюють особливості мови, самоусвідомлення, здатність змінюватися, напрацьовувати переконання, відчувати налаштованість. Спільний світ є проєктом активних особистостей, до його створення вони долучаються крізь власний розвиток і обмін ідеями. Що світ людини багатший і різноманітніший, то щораз більше в ньому виникає конкретних можливостей для подальшого самовдосконалення. Навчитися помічати конструктивну дію інтелекту, його звички і вміння, ритми його активності – мета, яка вимальовується у світлі прочитання класичних і сучасних творів, присвячених філософсько-комунікативній тематиці. (shrink)

The article examines the peculiarities of the attitude to Greek philosophy in Western Europe and Byzantium in the context of the historical development of the polarity of mentalities and cultures of Ancient Greece and Ancient Rome. On the one hand, the philosophical teachings of Plato/Plotinus and on the other – Aristotle. It is shown that these polarities in their transformed versions manifested themselves in the division of medieval Europe into the Christian East (Greek-speaking and «Greek-minded» Byzantium) as the direct heir (...) of Greek culture, and into the Christian West, as the direct heir of Latin culture. The adoption of Christianity both in the East and the West through «filters» of different mentalities and cultures along with other historical factors, led to the division of Christianity into Orthodoxy (the «Greek» Church) and Catholicism (the «Latin» Church). It is argued that Latin patristics organically grew in the West into the dominance of scholasticism, which was not the case in the Christian East, where the full formation of scholasticism was blocked and it remained in its infancy in a state of protoscholasticism. It is asserted that the Roman Catholic West of the scholastic era (9-14th centuries), based on both Platonism and Aristotelianism, inherits Epistemic-Aristotelian type of philosophizing as a paradigmatic for its theology and philosophy, whereas the Orthodox East, despite all its oscillations, maintains dominant in antiquity, Platonic line of philosophizing as a paradigmatic for its spiritual culture. Through Aristotle, as the "father" and «First-Philosopher» of scolasticism, Christian Aristotelianism has intensively grown and incorporated itself in the culture of Western Europeans and their mentality. The transformation of Aristotelianism into the «inner form of Western civilization" happened (S. Averintsev). (shrink)

This article examines the issues of social (re)integration in Ukraine, which were actualized during the Russian-Ukrainian war in 2014-2022. The first part of the article is devoted to the consideration of theoretical issues related to the conceptualization of social integration in the social sciences and the role of the state in reproducing social relations. The author assumes that during the last decades, ideas about the role of the state in these processes have changed significantly, which was caused by the departure (...) of the governments of developed democratic countries from the policy of the welfare state. This caused a reorientation of the state towards policies of inclusion, that is, targeted support and assistance to the most vulnerable social strata. The second part of the article is devoted to the consideration of the processes of social integration of migrants and refugees during the war in Ukraine. The author concludes that during the first full-scale invasion, processes of rethinking one's own national identity intensified in Ukrainian society. The armed confrontation and the catastrophic consequences caused by it contributed to the nationwide consolidation of Ukrainians and neutralized socio-cultural differences, which for a long time became the cause of political opposition and electoral divisions. Instead, the long stay of part of the territory and citizens of Ukraine under occupation under conditions of repressive and propaganda pressure, violent mobilization to the armed forces of the self-proclaimed republics and participation in the armed confrontation on the side of the occupiers revealed new divisions between Ukrainians who were on different sides of the front line. These divisions will obviously become an obstacle to the successful reintegration of Ukrainians after de-occupation, which will require a balanced and careful integration policy from the state authorities during the post-war reconstruction. (shrink)

After the Christianization of Kievan Rus, folk elements began to penetrate into church painting. The culture that has been formed in the people for centuries, in accordance with the regularities of the mechanism of ethno-confessional syncretism, could not but interact with the new Christian culture for Ukraine. Christianity, though sometimes using various means to counteract it, still failed to eradicate the most persistent Christian motives from the minds of its people throughout the centuries of its existence. Ukrainian tolerance and creative (...) forces of the people contributed to the development of religious cult and art, which over time gained national features and characteristics. (shrink)

Стаття присвячена макроекономічному аналізу діяльності суб'єктів ринку санаторно-курортних послуг, висвітленню політекономічних аспектів взаємодії попиту і пропозиції на послуги санаторно-курортного лікування й оздоровлення населення. На основі аналізу ринкового механізму господарювання розглядається релевантний діапазон формування сприятливої кон'юнктури ринку санаторно-курортних послуг. У дослідженні розкрито теоретичні аспекти взаємодії попиту і пропозиції на ринку санаторно-курортних послуг, розвитку термінологічного апарату ринкової взаємодії. Значна увага приділяється питанням, що мають практичне значення: формування ефективного попиту і пропозиції, пом'якшення наслідків нерівності в умовах ринку, встановлення економічної рівноваги під впливом різних (...) індивідуальних потреб та вподобань людини, утвердження суверенітету споживача на послуги санаторно-курортного лікування й оздоровлення. (shrink)

У статті досліджено становлення нафто- й газовидобувних центрів на Гуцульщині в другій половині ХІХ - першій третині ХХ ст. та їхнє значення для господарського розвитку краю. Детально описано три головні центри нафтової промисловості: Битків-Пасічна, Слобода Рунгурська та Космач. Виділено три періоди нафтовидобутку: 1-й - XVI ст. - 1860 р., 2-й - 1860-1884 рр., 3-й - 1884-1939 рр.

Stanislaw Orichovsky's coat of arms Oksha is an outstanding Ukrainian-Polish speaker, historian, journalist, philosopher and lawyer of the pan-European level. He is considered to be the leading representative of Renaissance humanism in Ukraine.

The aim of this paper is to present a description of change in the framework of tense logic. After considering some examples of using the intervals, we present the main principles of the logic of inconsistent reasoning. Then we built a tense interval paraconsistent semantics and discuss some of its possible applications.

In the article the essence of the public- private partnership is defined; on the basis of the experience of European countries priority areas for the implementation of PPP projects are identified. They are transport and utilities infrastructure. Generalized approach to evaluating the effectiveness of investment projects help to highlight two areas: economic and social efficiency. The indexes of social efficiency of PPP projects and efficiency indicators for projects of public and private partners and services consumer are defined. The main stages (...) of the analysis of public- private partnerships are defined. Key factors in choosing the best investment proposal are the minimization of utility rates, terms and government involvement in the financing of projects. Economic evaluation of PPP projects is based on an analysis of four major factors: profitability index, net present value, internal rate of return, discounted payback period. Assessing the economic efficiency of PPP projects take into account the index of riskiness of the project is proposed. This index is calculated by determining the list of major risks for the private partner, dividing them into groups by priority, assessing the probability of occurrence of each event using the method of expert estimates, the calculation point scoring system for the project. The resulting score is a general indicator of the riskiness of the project. This index allows to estimate the minimum possible economic benefit to which an investor can expect a high probability of a specified list of risks. (shrink)

One of the most expressive definitions of philosophy equates it with the field of knowledge about meaningful demarcation of the semantic boundaries of objects, phenomena and trends. In this context, the conceptual distinction between culture and civilization is quite logical, natural, and even irreplaceable. Nevertheless, such a research and interpretive approach acquired fundamental features only at the beginning of the 20th century and mainly within the limits of the German worldview, semantic and axiological hierarchy. The remaining socio-cultural forms of worldview (...) stylistics continued to prefer the symbiotic and synonymous interpretation of social reality’s cultural and civilizational components. The meaningful distinction between culture and civilization has a characteristic feature – a surge of further efforts in this direction is always a consequence of crisis trends in the global world order. In particular, this was the case at the beginning of the 20th century, when the exhaustion of the previous resources of civilizational development and the deepening of contradictions between the main centers of power caused by this factor led to a resolution in the form of the First World War. The second wave of careful attention to the meaningful demarcation of culture and civilization occurred in the 1930s when the tendency of the inability or unwillingness to resolve existing global contradictions led to the situation slipping into the maelstrom of the Second World War. Currently, there is an unequivocal awareness of the inappropriateness of the illusions associated with the global world order formed on the ruins of the Berlin Wall according to the patterns of neoliberalism. The world at the beginning of the third decade of the 21st century feels confused about its inability to respond to the challenges of modernity convincingly and promptly. This state of affairs once again objectively and logically actualizes the interest in a meaningful demarcation of culture and civilization since it is precise with these tools that the answers to the crisis status quo and the prospects for overcoming it are connected. An important task for concretizing this research goal is the cosmological prism of the conceptual demarcation of culture and civilization. (shrink)

The article contains the historico-philosophical analysis of the lexical and conceptual aspects of the concept of “fortuna” in the texts of Antoniy Radyvylovs’kyj (further A.R.). This problem has not been studied by historians of philosophy yet. The analysis is carried out in the context of Ukrainian moral thought of the Baroque period (1610 - 1680-s). -/- The author proposes the historico-philosophical interpretation of A.R.’s use of the lexeme fortuna and its doublets on the basis of Vilen Gorsky’s methodology. For the (...) first time it has been proven that: (1) the lexeme fortuna was usually translated by Ukrainian intellectuals of the Baroque period as “happiness”; (2) but the fortuna was interpreted by A.R. as the instrument in God’s hands and, therefore, may have either a positive or a negative meaning, depending on the divine providence and the moral virtues of a Christian; (3) the special aspects of how A.R. used the lexical item fortuna and its doublets are: a) the preacher used a Latin lexeme fortuna which is not typical for his entourage; b) depending on the situations, these lexical items may be interchangeable or get specific connotations; (4) in the texts of A.R. the content of the lexeme “fortuna” had not been a full-fledged philosophical concept yet, however it constituted an element of the worldview and beliefs about human destiny, luck, abilities, and happiness; but at the same time A.R.’s views on the fortune are directly based on the texts of ancient and modern Stoics: in particular, Seneca, Boethius, and Lipsius. (shrink)

Стаття аналізує стратегії поширення і збереження доктрини «Русского мира», зосереджуючись на осмисленні патернів локальної політичної свідомості українського суспільства, базових цінностей і світоглядних орієнтацій, що впливають на політично-значущу поведінку індивідів та спільнот в Україні. Автор спирається на філософську методологію, поєднуючи методи аналітичної філософії, феноменології та герменевтики, а також напрацювання досліджень націєтворення і постколоніальних суспільств. Це дозволяє виокремити деякі базові патерни, не претендуючи на виключність чи остаточність висновку. До цих патернів автор відносить атомістичний індивідуалістичний патерналізм, який він ще називається оберненим патерналізмом, пануючі (...) цінності безпеки, виживання, матеріалістично-гедоністичні орієнтації. Це накладається на публічне протистояння двох сакральних космосів або громадянських релігій, проте окрім цих двох сторін протистояння ще виділяється третя найбільш масова ціннісна група. Автор пропонує практичні рекомендації для органів влади та публічного дискурсу. (shrink)

Totemic myths are one of the most common types of myth-making activity of human tribal society. At the same time, they are one of the types of myths that have previously fallen into view of ethnographic researchers, psychologists and psychiatrists, philosophers and literary critics.

Words of gratitude and deep respect for Mariia Dmytrivna Kultaieva from her colleague and student Volodymyr Oleksiyovych Abashnik.

In this article, Volodymyr Yermolenko examines the power of ideas to shape social and political events. He is particularly interested in the way misguided or false ideas about Russian and Ukrainian history and politics have contributed to the current Russia-Ukraine war. He also reflects on the way this war has transformed his understanding of some key philosophical concepts, including life, death, and social solidarity.

The Soviet ideology treated natural science as one of its cornerstones and provided the state support for philosophical studies of science. Their main aims were to prove its intellectual superiority and to demonstrate its scientific character. Do these studies have some positive results and resources for surviving in post-Soviet times? The chapter gives the overview of present situation in Ukrainian analytical studies of science and indicates some perspectives of their developments. Some of these are connected with a careful structure-nominative analysis (...) of real scientific knowledge systems and relations between them. -/- Ideology and philosophical studies of science Complexity of scientific knowledge systems Components and structures of knowledge systems -/- . (shrink)

In the article, a little-studied question of the critical interpretation of the philosophical and psychological position of the representative of Scotland tradition James Mill in the university philosophy, especially in the work of Kharkiv Professor Fedor Zelenogorskii is presented. At first, the main periods of scientific and creative career of Fedor Zelenogorskii, including his studying at the Kazan Clerical Academy and the historical-philosophical faculty at the Kazan University are considered. Then his scientific internship from 1871 till 1873 in Germany and (...) Switzerland is emphasized. During that period, he attended lectures of such famous Professors as Moritz Drobisch, Eduard Zeller, Friedrich Albert Lange, who was the author of the work “Geschichte des Materialismus und Kritik seiner Bedeutung in der Gegenwart”. Then the features of the teaching and the publications of Fedor Zelenogroskii in his “Kharkiv period” are pointed out, during which he was, at first, private docent, then extraordinary and ordinary professor of philosophy. Fedor Zelenogorskii’s works at this time comprise three areas: 1) Antique philosophy, 2) works in the history of philosophy, for instance, Kharkiv university philosophy and Ukrainian philosophy, 3) logic, psychology and pedagogic. In the last group, his doctoral monograph “On mathematical, metaphysical, inductive and critical research and proof methods” was of great importance. Fedor Zelenogorskii’s very important work was his monograph “Essay of Development of Psychology from Descartes to our Time”. The positions of well-known philosophers and less-known thinkers were here analyzed. Fedor Zelenogorskii’s critical interpretation of the psychological viewpoint of James Mill in his two volumes work “Analysis of the phenomena of the human mind” occupies an important place in this analysis. According to him, Chapter III. “The Association of Ideas” of James Mill's work played a key role. James Mill appears here as a representative of associative psychology. The Kharkiv philosopher gave credit to James Mill for his contribution to the development of the causal law in Chapter “XXIV. The Will” of this work. In turn, Fedor Zelenogorskii’s important achievement was the popularization of the ideas of the Scotland philosopher and psychologist James Mill, in particular, because of his translation of extracts from the work “Analysis of the phenomena of the human mind”. (shrink)

В цій історіософській за «жанром» статті досліджуються особливості ставлення до платонізму й арістотелізму в «власне візантійській філософії» (В. Лур'є) святоотчого традиціоналізму. Автор виходить з того, що в цій духовно-ідейній течії філософська полярність платонізму й арістотелізму постає як у звичній, так і в незвично-перетвореній формі полярності містичного («платонічного») і раціонально-дискурсивного («арістотеліан-ського») способів пізнання. Показано, що в центрі візантійської культури була Церква, вченням якої було богослів'я, його “служницею” – філософія, а їх найголовнішою проблемою – богопізнання, яка, по-різному досліджувалася і вирішувалася в католицизмі (...) і православ'ї. Західне християнство усвідомлювало себе в схоластиці, а східне – в ісіхазмі; там – в слові (в грандіозних “сумах”), тут – в ісіхії, в мовчанні; там – за допомогою раціональних міркувань, тут – спираючись на “третій вид пізнання” – містичний. Вдаючись до історико-богословсько-філософських екскурсів, автор обгрунтовує бачення ісіхазму як власне східно-християнського способу богопізнання і містичного ядра, “серця” православ'я. Обстоюється теза, за якою наявність містиків у католицизмі – це одне, а містичне східно-християнське богослів'я, містична Православна Церква – істотно інше. Доводиться, що на тодішнє головне філософсько-богословське питання – чи може християнин не лише вірити в свого Бога, а й знати його – ісіхасти, а за ними і Візантійська Церква, давали ствердну відповідь. Обгрунтовується думка про те, що за боротьбою (часом доречною, часом недоречною) візантійської влади з платонізмом ховається врешті-решт щось прямо протилежне, але непомічене тоді – зустріч платонічно-неоплатонічної традиції з ісіхазмом, отже, і з православ'ям, оскільки богослов-філософ у ісіхазмі, з одного боку, філософ-богослов у платонічно-неоплатонічній філософії – з другого, перетнулися, перетворившись на одне й те ж – на містиків, яких об'єднувала спільна мета (єднання з божественним) і спосіб її реалізації (містичний), що увиразнює внутрішню спорідненість “візантінізму” саме з платонізмом, і аж ніяк не з альтернативним містиці арістотелізмом. (shrink)

The range of research on value issues is quite wide today. The transition from understanding values as a philosophical category to a psychological interpretation of the nature of values has led to the emergence of many trends and psychological concepts of value problems. In this study, we will reveal the main modern views of researchers on the essence of the value-semantic matrix of both an individual and the entire world community. The modern socio-economic situation in the world is characterized by (...) an almost permanent crisis state both in the social, and in the spiritual, cultural sphere, which is due to the existence of the consequences of the epidemic situation in the world. Based on this, the problem of teaching the dynamics of the value-semantic matrix, its development and changes under the influence of personality crises of various origins, both external ones caused by the social situation in the country, the impact of new information technologies, and internal ones, caused by growing up, growth, psychological development personality in time and space. Therefore, the purpose of this work is to conduct a theoretical study of the value-semantic sphere as a system that undergoes changes during the crisis periods of a person's life and to investigate the main deformations that have taken place in the Mind of existence of today's post-pandemic reality. (shrink)

У статті виконано філософсько-релігієзнавчий аналіз учення митрополита Антонія Сурозького - одного з найвидатніших і найвпливовіших православних теологів XX століття. Антоній доводить, що людська екзистенція зберігає власну ідентичність лише у випадку зв'язку з Богом, тобто у випадку власної релігійності. Цей зв'язок є багатовимірним і включає в себе віру як духовне знання "невидимого", релігійний досвід як подію зустрічі з Богом, пізнання себе та церковної спільноти у світлі знання Христа, розуміння власної особистої та загальної світської історії у світлі священної історії.

У статті автор досліджує характер, цілі і засоби впливу феномену "рускій мір". Що це таке? Якими є наслідки цього проекту сьогодні й на що ми можемо очікувати завтра? У чому суть проекту й на чому засновано його мобілізаційний потенціал? Такими є основні питання дослідження. Показано, що проект виник у результаті пошуку Росією відповіді на виклики, пов'язані зі зміною власного становища у світі. У 1990-ті роки Росія будь-яким чином намагалася зберегти вплив на колишні радянські республіки, які стали на шлях незалежності. Це (...) вилилось у ряд військових конфліктів, проте вони не були достатньо ідеологічно опрацьовані, що призвело до втрати і без того не виразного міжнародного авторитету держави. На думку автора, якщо дискусію про "русскій мір", яка велась у Росії, у 1990-х - початку 2000-х років, можна звести до пошуків і спроб зберегти культурну ідентичність російського народу, або навіть віднайти нову, навзаєм втраченої радянської, то з середини 2000-х років, коли проект перейшов з інтелектуальних кіл до владних кабінетів Кремля, він стає одним з основних векторів у зовнішній політиці Росії. Доведено, що в першу чергу це пов'язано з високою привабливістю і великим мобілізаційним потенціалом даної концепції. У якості інструмента глобальної конкуренції, проект "русского міра" є очевидною альтернативою західному проекту культурного розвитку та може бути досить ефективним. Автор робить висновок, що за будь-якого розвитку подій, та перспектива мислення, що відкривається в межах парадигми "русского міра" - враховуючи її затребуваний у сучасній Росії консолідуючий ресурс й вплив на сприйняття сучасних та інтерпретацію історичних подій - буде залишатися вагомим фактором у формуванні політики Росії в найближчі роки. (shrink)

У статті розглядається адміністративно-територіальний поділ Галичини та Буковини російською окупаційною владою в період Першої світової війни. Простежується декілька періодів російської окупації території краю в 1914-1918 рр. та політика царського уряду щодо цих земель. Висвітлюється спрямування політики російської окупації та підкреслюється факт створення Обласного комісаріату Галичини й Буковини.

The idea of representation is a fundamental factor of the social privilege for any social institution that lies in a desire to establish the firmly true descriptions of the world, set facts and objective truths. Yet, it should be noted that assertions based on representation are not only the prerogative of science, philosophy, religion, art and politics, but also the immediate reality of social life. A denial of representationalism inevitably leads to the relativism as the abruption of a language from (...) reality. Since then, a language can assert anything about the reality without accordance to the reality proper, and thus, distort the reality to its substitute - a new artistic reality. Post-analytical philosophy covers the issues under the term anti-representationalism, i.e. reject representation as a productive notion or a concept. Representatives of new historicism, on the contrary, understand representation as a productive notion through which cultural creativity can be studied in performative aspects. Research of representation as fine art is an integrated part of social processes of separation, withdrawal, acceptance and domination, and is generally a social expression of power-strength processes. Post-analytical philosophy in the concept of anti-representationalism does not thematise artistic and non-artistic signs specifics. A language is claimed not to reflect passively autonomous objects in the world like a mirror, but constitutes them as technical artistic texts in a fundamental sense. Theory of language representation in the post-analytical philosophy progresses into language instrumentalism - a language is understood as an important tool with the help of which the humankind aligns with the reality. (shrink)

By sanctifying the rights and responsibilities of man as authorized by God, emphasizing the ontological justification for ensuring freedom of choice, the value of each person and its social character, the Catholic Church, including the UGCC, could not but express its position on specific forms of social order. The Second Vatican Council gave a significant incentive for the development of theological thought in this direction and for the implementation of its constructions into public practice. Since the Church is an institution (...) to which, according to the results of sociological research, Ukrainians have been most trusted for many years, and the UGCC is one of the most active Churches in Ukraine, the study of its attitude towards democracy is one of the topical scientific topics. (shrink)

Author analyses the teaching of the Ukrainian Greek-Catholic Church over importance of democratic elections. The principles, which Church proposes as background to participation in elections, are explored.

On Tuesday, May 21, the State Duma passed a second reading of the law on the protection of the feelings of believers. While the matter has not reached the third, last reading, I consider it my duty to pay attention to both the respected deputies, and Patriarch Kirill and the heads of other confessions, to a number of points.

The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the period ofCentral Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community are highlighted.

The article refers to the Bolshevik genocide against prosperous Ukrainian peasantry, which the communist authorities, referring to the category of exploiters deported in the undeveloped eastern and northern regions of the USSR, to reduce resistance to forced collectivization of farmers. In particular archival documents highlighted the course of deportation, painful adaptation to survival in the new environment, heavy losses and attempts to return to their homes of survivors. In particular, on the basis of published and newly discovered archival documents the (...) author argues that the common earlier in historiography reports of deportation from Ukraine about a million rich peasants during collectivization is inflated at least four times and untrue. The actual data is still not installed because some of the families of the deportees remained in place, some had returned from exile under the decision of local councils of the USSR, some fled, and then legalized in the city, often under changed names. (shrink)

Modernity confronts us with a variety of crises. Crises of spouses and families, political and economic crises are all just some of the long list of challenges of the modern era, where the ecological crisis, which manifests itself in destructive human activities in relation to nature, which leads to the destruction of the preconditions for the existence of the person itself, is a special place.

У статті фокусується увага на проблематиці національної ідентичності, аналізуючи проблеми конструювання історичної пам’яті, пов’язані з ними ситуації забуття, пам’яті, примирення і ворожнечі, конструювання політичного та історичного суб’єктів. Звертаючись до українофільського дискурсу ХІХ століття, автор показує, як конструюється ідеальний суб’єкт, його умоглядний простір і час, і як це може допомогти у розв’язанні актуальних питань сучасної політики, зокрема дебатах довкола історичної пам’яті, національної ідеї, суспільної єдності та діалогу тощо.

The author of the article puts a question about the limits of the 20th century individualism. He expresses a hypothesis about the cyclic nature of the cultural and political theory. In particular, he draws attention to the rhythm of changes of the hedonistic and ascetic ep- ochs, spiritualist and materialist epochs, individualist and holist epochs. The author ana- lyzes holistic doctrines of the 19th century: philosophies of Fabre d’Olivet, Auguste Comte, Pierre Leroux. Although today almost forgotten, the ideas of these (...) authors can be revived again in the 21st century, he says. Based upon the analysis of the 19th century holism which the author did in his book Liquid ideologies, the author makes a hypothesis that the 21st century is becoming much less individualistic and much less materialistic than the 20th century. The metaphors of the “collective body” and “absolute spirit” are coming back in the 21st century, in the new form of the digital reality. (shrink)

У статті розглянуто теоретичний доробок відомого сучасного богослова й дослідника Нового Заповіту Річарда Хейза. Показано, що вчений використовує Писання як підставу для етичного дискурсу і трансформації громади народу Божого в наші дні й пропонує проводити творчі аналогії між оповіддю текстів й оповіддю, яку проживає церква в зовсім інших історичних обставинах. Відзначено новаторський підхід Річарда Хейза до опису новозавітної етики на тлі змін у розумінні новозавітних листів, включаючи перехід від екзегетичних спроб витягти затвердження "істини" на підставі листів Павла до дослідження богослов'я (...) Павла як діалогічного перетину з певними історичними обставинами. Тобто автор представляє послання Павла як герменевтичну модель і закликає своїх читачів ставитися до послань апостола, немовби вони адресовані особисто їм. Виявлено декілька напрямків дослідження Р. Хейзом герменевтики послань Павла: наративна підструктура в Писанні, інтертекстуальний підхід до розуміння використання Старого Заповіту на сторінках Нового, вплив герменевтичних підходів у розумінні питань етики Нового Заповіту. (shrink)

The article of Volodymyr Moroz ―Normative character of the principles of Social doctrine of Catholic Church: an evolutional way of formation - is devoted to the analysis of Catholic Church’s Teaching over the human dignity. Author explores also the process of settling of the principles of common good, subsidiarity and solidarity in the Teaching of Catholic Church. Mentioned principles are investigated in the case of orientation to provide a reverence to transcendent human dignity. Author sums up that all three (...) principles have normative character. That is to say the principles are called to guarantee certain coordination between the social reality and the verities, which were declared by the Social doctrine of the Church. (shrink)

Belief formation and justification of belief is the subject of epistemology, philosophy of mind, and philosophy of action. In this article we are mostly interested in the application of analytic techniques for the explication of belief justification under uncertainty. We need to explicate this phenomenon in order to answer, at least in part, the question of what are the features of reasoning made in conditions that cause doubts, how people make decisions in such conditions. Arguments used for the justification of (...) such decisions have the status of plausible arguments. The crucial issues related to the analysis and evaluation of plausible arguments are of the acceptability of the premises and the transmission of their acceptability to the conclusion. In this article, we have focused on the transition from the premises to the conclusions of plausible arguments, on the transmission of justification of premises to the conclusions. To establish the peculiarities of such a transmission an outline of the semantics for such arguments is proposed. Its key component is the measures of the plausibility of the premises and rules of inference. A plausible argument itself does not provide the ultimate reason for accepting its conclusion. The justification of the conclusion also depends on other arguments that support or defeat it. So to establish the degree of justification of the conclusion we need to attribute the weights to the premises and rules of inference. We hope that this study provides at least a preliminary answer to the question of how the failure of the transmission of justification in plausible arguments differs from the failure of transmission in deductive arguments. (shrink)

The article is focused on Lesia Ukrainka’s famous drama The Stone Master (Kaminnyi Hospodar), her remake of the Don Juan legend. The author of the article, Ukrainian philosopher Volodymyr Yermolenko, localizes Lesia’s masterpiece in a broader European tradition of the legend. He compares The Stone Master with the previous version of the Don Juan legend, by Tirso de Molina (The Trickster of Seville), Moli re (Dom Juan), Mozart (Don Giovanni), Hoffmann (Don Juan), Grabbe (Faust and Don Juan) and others. (...) He analyzes Lesia’s originality within this tradition. He also reads The Stone Master in the context of the dialogue between different epochs: the Baroque, Classicism, Rococo / Enlightenment, Romanticism, Post-Romanticism. Each of the epochs develops its specific version of Don Juan legend, according to Yermolenko, which reflects a specific concept of human being and human relations developed at each particular period. While the “Baroque” Don Juan of Tirso de Molina marks the crisis of the culture of honor, the “Classicist” Don Juan of Moli re shows the development of a culture of knowledge and general concepts, and the “Romantic” Don Juan of Byron and Hoffmann is a symptorm of a new 19th century culture of will and transformation. In this respect, it is important to look at Lesia Ukrainka’s text as a battleground of “Romantic” will to freedom and “Post-Romantic” (or fin de siècle) will to power. In this context, Yermolenko reads The Stone Master (written in 1912) as a criticism of the fashionable topic of “will to power”, and as a political warning, with Lesia Ukrainka showing the upcoming horrors of the 20th century’s authoritarianism and totalitarianism. With the help of the concept of eropolitics, the author shows how, through the erotic topic, Lesia Ukrainka passed a major political message to her epoch — and ours as well. (shrink)

In the author's article Volodymyr Hurzhy "The current state of the project "Russkyi mir" and the consequences of its implementation in Ukraine" interprets the project "Russian measure" as a new form of the Russian national idea, which always had a relational-mythological core and was associated with ideas about choices Russian people. From the ideological point of view, the doctrine of the "Russkyi mir" is an option of a religiously motivated ideology appealing to the Orthodox values, specifically meaningful Russian history, (...) the Russian language as a marker of the territories to which the project is directed. These parameters make it possible to identify the "Russkyi mir" doctrine as one of the options for post-secular global religious-political projects. The vast majority of Soviet rituals and practices were "absorbed" by the "Russkyi mir" and continue to be preserved and function in modern Russia in the 21st century in a re-imagined form. But now, with the loss of sacrality of the first of the key Soviet holidays - the Day of the October Revolution - the function of "the beginning of a new world" took over the holiday of the Victory Day. This function is enshrined in the collective memory of the people through the annual military parades, the historical reconstruction of the key battles of the Second World War, the spread and consolidation in the public consciousness of the thought of determining the role of the Russian people in gaining victory over Hitler's Germany as an absolute evil. Constantly reproducing an existentially marginal situation, the state affects the key need of its citizens in the sense of global security. These representations in total show new technologies for the deployment of conflict situations, based on global competition in the plane of values. (shrink)