A new look at the professional training of a higher school teacher, in particular, a teacher of general technical disciplines and teaching methods for technology, the disclosure of their creative potential is based on contemporary methodological approaches. Let’s consider in more detail each of the indicated approaches. The emergence of the information society is one of the signs of the transition of civilization into the noosphere. With the introduction of integrated communication networks, the possibilities of direct communication of individuals on (...) a global scale are expanding. The introduction of computer and communication technologies into the daily life of people and into production makes a great socio-economic impact on the post-industrial society and causes such powerful social changes, it turns into a completely new type – an information society, the structure and dynamics of which is based on the production of information, and not material values, as it was before. Information in such a society becomes a social and productive value. Hence the new features of society: a certain hierarchy of prestige, a specific type of education, information technology that provides a balance of dynamics and social statics, a fundamentally different manage-ment system, etc. Analysis of the introduction of degree training in higher pedagogical educational institutions of Ukraine allows us to identify general approaches in the implementation of master’s programs, in particular: their focus on the bachelor’s degree; variability, flexibility and mobility of master’s education, taking into account current socio-economic trends and regional needs; scientific and practical pedagogical direction and individual approaches in the organization of the educational process. (shrink)

This article is the Opus postum of the author, who passed away in September 2023. Volodymyr Verloka is the author of numerous translations of philosophical classics from English, worked in various academic institutions, including the Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine and the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. He received his philosophical education at the beginning of the 1990s and personally witnessed the Soviet period of Ukrainian philosophy. The author’s critical reflections offered (...) here are largely the result of his own experience of participating in the work of various academic institutions of independent Ukraine, and are also an honest expression of his sincere desire to change the situation with Ukrainian science and higher education for the better. In the article, the author addresses the reconstruction of the specific understanding of science in the USSR, revealing such features as ideological, partisan, and bureaucratic. The author analyzes the documents of the era – the publication of texts by Friedrich Engels, Vladimir Lenin, Volodymyr Vernadskyi, Nikolay Bukharin, Petr Kapitsa regarding the role of science in society. The author also turns to the analysis of the key philosophical texts of the era, which are direct evidence of the open position of Soviet philosophers on various issues, such as the definition of science, truth, and practice, and also finds out the specific influence of the doctrine of communism on the idea of Soviet academicism as the only politically permissible and at the same time as supposedly the only scientifically possible academic position. For this purpose, the author primarily analyzes the texts of the Soviet “Philosophical Encyclopedia”. The author also refers to critical sources that analyze the Soviet era – the works of Alain Besançon, Nelli Motroshilova, Anatolii Yermolenko and Serhii Yosypenko, Evert van der Zweerde and others. The author also gives his own critical assessment of the presence of vestiges of Soviet academicism in the modern Ukrainian academic sphere. (shrink)

Words of gratitude and deep respect for Mariia Dmytrivna Kultaieva from her colleague and student Volodymyr Oleksiyovych Abashnik.

В цій історіософській за «жанром» статті досліджуються особливості ставлення до платонізму й арістотелізму в «власне візантійській філософії» (В. Лур'є) святоотчого традиціоналізму. Автор виходить з того, що в цій духовно-ідейній течії філософська полярність платонізму й арістотелізму постає як у звичній, так і в незвично-перетвореній формі полярності містичного («платонічного») і раціонально-дискурсивного («арістотеліан-ського») способів пізнання. Показано, що в центрі візантійської культури була Церква, вченням якої було богослів'я, його “служницею” – філософія, а їх найголовнішою проблемою – богопізнання, яка, по-різному досліджувалася і вирішувалася в католицизмі (...) і православ'ї. Західне християнство усвідомлювало себе в схоластиці, а східне – в ісіхазмі; там – в слові (в грандіозних “сумах”), тут – в ісіхії, в мовчанні; там – за допомогою раціональних міркувань, тут – спираючись на “третій вид пізнання” – містичний. Вдаючись до історико-богословсько-філософських екскурсів, автор обгрунтовує бачення ісіхазму як власне східно-християнського способу богопізнання і містичного ядра, “серця” православ'я. Обстоюється теза, за якою наявність містиків у католицизмі – це одне, а містичне східно-християнське богослів'я, містична Православна Церква – істотно інше. Доводиться, що на тодішнє головне філософсько-богословське питання – чи може християнин не лише вірити в свого Бога, а й знати його – ісіхасти, а за ними і Візантійська Церква, давали ствердну відповідь. Обгрунтовується думка про те, що за боротьбою (часом доречною, часом недоречною) візантійської влади з платонізмом ховається врешті-решт щось прямо протилежне, але непомічене тоді – зустріч платонічно-неоплатонічної традиції з ісіхазмом, отже, і з православ'ям, оскільки богослов-філософ у ісіхазмі, з одного боку, філософ-богослов у платонічно-неоплатонічній філософії – з другого, перетнулися, перетворившись на одне й те ж – на містиків, яких об'єднувала спільна мета (єднання з божественним) і спосіб її реалізації (містичний), що увиразнює внутрішню спорідненість “візантінізму” саме з платонізмом, і аж ніяк не з альтернативним містиці арістотелізмом. (shrink)

We describe the historical process of establishment and development of the first industrial centers of oil production in the Eastern Carpathians. Oil in Europe starts only in the late Middle Ages based on deposits of the Eastern and Southern Carpathians. The first step, which formed a large-scale oil needs was the invention of kerosene and kerosene lamps for lighting fixtures homes and streets changed significantly for the better life of the people. Technology first distillation and chemical treatment of crude oil (...) was developed in1853 inLviv chemists and pharmacists Johann Zeg and Ignatius Lukasevych. Numerous oil fields on the territory of Ukraine, Poland and Romania in central Europe had the shortest route to European consumers, new requirements form the use of oil and were kind of testing ground for the introduction of new technological ideas and scientific developments. (shrink)

The article is devoted to the review of history of homiletics as a science in the Kyiv theological tradition. On the basis of the analysis of the first domestic work on the theory of the sermon, made by Yoanykyi Haliatovskyi, process of influence of the Catholic baroque sermon on original homiletics in Kyiv in 17th century is shown. The article also analyzes homiletic views of an archbishop Theofan Prokopovych, who sought to reform the domestic church sermon, depriving it of the (...) extremes of Baroque literature. The author discusses contribution of professors Yakiv Amfiteatrov and archpriest Nazariі Favorov to homiletics as a science in Kyiv Theological Academy in 19th century. Special attention is paid to the analysis of the Professor Vasyl Pevnytskyi’s views who criticized the traditional approaches in Orthodox homiletics. In particular, Professor Pevnytskyi rejected the view on homiletics as a purely practical discipline, designed to provide students with knowledge about the preparation and delivery of the sermon. He believed that homiletics should not teach the method of preparing a sermon, but morally educate preachers. Pevnytskyi offered to rename homiletics to “spiritual literature” and introduced a historical method in its teaching. The course of “spiritual literature” had to show students how the living word influenced people and changed the world. Consequently, homiletics should turn into an analytical history of spiritual literature. The poetics shares the opinion of a number of Protestant theologists that success of the sermon does not depend on the perfection of its external form, but on how deeply a preacher captures the truth. He attributed the decisive feature of the preaching word not to abstract rules of drafting and preaching, but to a special inner inspiration of the preacher. Similar opinions were observed, in particular, in Protestant thinkers such as Philip Jacob Schpener, Franz Theremin, and Friedrich Schleiermacher. Prof. Pevnytskyi tried to creatively rethink their ideas. An alternative to scholasticism he saw in the holy tradition. It was on the foundation of patrician homiletic heritage that Pevnytskyi aimed to build a new course in homiletics. (shrink)

Стаття присвячена осмисленню мистецької спадщини античності з точки зору розкриття діалогічного взаємозв'язку "людина - світ Іншого". Античне мистецтво вчить краси та гармонії, що може бути покладено в основу розвитку екологічної свідомості, яка виходить за рамки етичного ставлення в царину естетичного. На думку авторів, для мистецтва Постмодерну античність може стати відправним пунктом відродження духовності та діалогу зі світом Іншого на засадах Істини, Краси і Добра.

У статті виконано філософсько-релігієзнавчий аналіз учення митрополита Антонія Сурозького - одного з найвидатніших і найвпливовіших православних теологів XX століття. Антоній доводить, що людська екзистенція зберігає власну ідентичність лише у випадку зв'язку з Богом, тобто у випадку власної релігійності. Цей зв'язок є багатовимірним і включає в себе віру як духовне знання "невидимого", релігійний досвід як подію зустрічі з Богом, пізнання себе та церковної спільноти у світлі знання Христа, розуміння власної особистої та загальної світської історії у світлі священної історії.

У статті автор досліджує характер, цілі і засоби впливу феномену "рускій мір". Що це таке? Якими є наслідки цього проекту сьогодні й на що ми можемо очікувати завтра? У чому суть проекту й на чому засновано його мобілізаційний потенціал? Такими є основні питання дослідження. Показано, що проект виник у результаті пошуку Росією відповіді на виклики, пов'язані зі зміною власного становища у світі. У 1990-ті роки Росія будь-яким чином намагалася зберегти вплив на колишні радянські республіки, які стали на шлях незалежності. Це (...) вилилось у ряд військових конфліктів, проте вони не були достатньо ідеологічно опрацьовані, що призвело до втрати і без того не виразного міжнародного авторитету держави. На думку автора, якщо дискусію про "русскій мір", яка велась у Росії, у 1990-х - початку 2000-х років, можна звести до пошуків і спроб зберегти культурну ідентичність російського народу, або навіть віднайти нову, навзаєм втраченої радянської, то з середини 2000-х років, коли проект перейшов з інтелектуальних кіл до владних кабінетів Кремля, він стає одним з основних векторів у зовнішній політиці Росії. Доведено, що в першу чергу це пов'язано з високою привабливістю і великим мобілізаційним потенціалом даної концепції. У якості інструмента глобальної конкуренції, проект "русского міра" є очевидною альтернативою західному проекту культурного розвитку та може бути досить ефективним. Автор робить висновок, що за будь-якого розвитку подій, та перспектива мислення, що відкривається в межах парадигми "русского міра" - враховуючи її затребуваний у сучасній Росії консолідуючий ресурс й вплив на сприйняття сучасних та інтерпретацію історичних подій - буде залишатися вагомим фактором у формуванні політики Росії в найближчі роки. (shrink)

The author studies the I. Franko's views upon the national ideal of the Ukrainian state development and the role of intelligentsia in national idea realization.

In this article, the author concentrates on the space of contemporary Russian poetry and through the means of allusive proper names specifically focuses upon reflections of international culture. In this regard, expressive possibilities, text-formation role, as well as typological, semantic and functional characteristics of allusive proper names are considered. Attempts are made to analyze, formulate basic mechanisms of intertextual connections and identify the readers’ role in the creation of meaning of precedent anthroponyms in accordance with the context of the world (...) cultural heritage. The corpus of the texts, which we deal with, demonstrate that precedent anthroponyms function as an implement of parody and a way of ciphering some semantic of the intentions. Thus, a mechanism of contextual augmentation of cultural implications comes into effect at the readers’ perception of a connotative meaning of precedent names. Here at a close interaction between some common cultural and author’s individual connotations, which is provoked by consciousness of poet and reader and their creativity, are realized. References to ancient and Biblical heroes, as well as to other famous people, have a rich spectrum of connotations as a consequence and form a wide space for semantic games, interweaving and variations of meanings, which are typical for postmodern discourse and present day human’s world view. Such frames of mind on the one hand, explain the high frequency of desperate motives, ironic or sometimes even cynical attitude of the lyrical subject to the reality in which he lives. On the other hand, applying precedent names, using such anthroponyms, contemporary authors try to use cultural basic units, in order to save significant constants, guiding line, which the cultural inheritance of the past centuries generously provides. (shrink)

Стаття аналізує стратегії поширення і збереження доктрини «Русского мира», зосереджуючись на осмисленні патернів локальної політичної свідомості українського суспільства, базових цінностей і світоглядних орієнтацій, що впливають на політично-значущу поведінку індивідів та спільнот в Україні. Автор спирається на філософську методологію, поєднуючи методи аналітичної філософії, феноменології та герменевтики, а також напрацювання досліджень націєтворення і постколоніальних суспільств. Це дозволяє виокремити деякі базові патерни, не претендуючи на виключність чи остаточність висновку. До цих патернів автор відносить атомістичний індивідуалістичний патерналізм, який він ще називається оберненим патерналізмом, пануючі (...) цінності безпеки, виживання, матеріалістично-гедоністичні орієнтації. Це накладається на публічне протистояння двох сакральних космосів або громадянських релігій, проте окрім цих двох сторін протистояння ще виділяється третя найбільш масова ціннісна група. Автор пропонує практичні рекомендації для органів влади та публічного дискурсу. (shrink)

The formation and circumstances of Ukrainian military emigration in Germany in 1918-1939 are taken into consideration in this article. Ukrainian emigration in Germany between the wars had different origins and diverse character. By origin it can be divided into three groups. The first group consisted of Ukrainian soldiers released from German POW camps for the former Russian army, who for various reasons had not returned to Ukraine. The second one included military men of Ukrainian National Republic, Ukrainian State and Galician (...) Army who emigrated to Germany after the defeat of the national liberation struggle of 1917-1921. The third group contained deserters from the Polish army who did not want to serve in the hostile armed forces. The Ukrainian military emigration conventionally included former officers of the Ukrainian army, who were of German origin but born in Ukraine. They went to Austria and Germany for permanent residence, where they maintained contacts with the Ukrainian liberation movement. Former Ukrainian soldiers who lived in Danzig were in close connection with emigration in Germany. In the interwar period that city had the status of "free", but it was under serious political and economic influence of Germany. In general, military emigration in Germany was not numerous and consolidated. But former Ukrainian soldiers who were there, created separate environments related to their new professional status, different political orientations or participation in military organizations. Some of them, especially officers of the Ukrainian army, rallied around Hetman Pavlo Skoropadski, dictator Ieuhen Petrushevych and Colonel Ieuhen Konovalets, in various ways, were involved in the continuation of Ukrainian national liberation struggle in exile in the interwar period. (shrink)

Belief formation and justification of belief is the subject of epistemology, philosophy of mind, and philosophy of action. In this article we are mostly interested in the application of analytic techniques for the explication of belief justification under uncertainty. We need to explicate this phenomenon in order to answer, at least in part, the question of what are the features of reasoning made in conditions that cause doubts, how people make decisions in such conditions. Arguments used for the justification of (...) such decisions have the status of plausible arguments. The crucial issues related to the analysis and evaluation of plausible arguments are of the acceptability of the premises and the transmission of their acceptability to the conclusion. In this article, we have focused on the transition from the premises to the conclusions of plausible arguments, on the transmission of justification of premises to the conclusions. To establish the peculiarities of such a transmission an outline of the semantics for such arguments is proposed. Its key component is the measures of the plausibility of the premises and rules of inference. A plausible argument itself does not provide the ultimate reason for accepting its conclusion. The justification of the conclusion also depends on other arguments that support or defeat it. So to establish the degree of justification of the conclusion we need to attribute the weights to the premises and rules of inference. We hope that this study provides at least a preliminary answer to the question of how the failure of the transmission of justification in plausible arguments differs from the failure of transmission in deductive arguments. (shrink)

In the article, a little-studied question of the critical interpretation of the philosophical and psychological position of the representative of Scotland tradition James Mill in the university philosophy, especially in the work of Kharkiv Professor Fedor Zelenogorskii is presented. At first, the main periods of scientific and creative career of Fedor Zelenogorskii, including his studying at the Kazan Clerical Academy and the historical-philosophical faculty at the Kazan University are considered. Then his scientific internship from 1871 till 1873 in Germany and (...) Switzerland is emphasized. During that period, he attended lectures of such famous Professors as Moritz Drobisch, Eduard Zeller, Friedrich Albert Lange, who was the author of the work “Geschichte des Materialismus und Kritik seiner Bedeutung in der Gegenwart”. Then the features of the teaching and the publications of Fedor Zelenogroskii in his “Kharkiv period” are pointed out, during which he was, at first, private docent, then extraordinary and ordinary professor of philosophy. Fedor Zelenogorskii’s works at this time comprise three areas: 1) Antique philosophy, 2) works in the history of philosophy, for instance, Kharkiv university philosophy and Ukrainian philosophy, 3) logic, psychology and pedagogic. In the last group, his doctoral monograph “On mathematical, metaphysical, inductive and critical research and proof methods” was of great importance. Fedor Zelenogorskii’s very important work was his monograph “Essay of Development of Psychology from Descartes to our Time”. The positions of well-known philosophers and less-known thinkers were here analyzed. Fedor Zelenogorskii’s critical interpretation of the psychological viewpoint of James Mill in his two volumes work “Analysis of the phenomena of the human mind” occupies an important place in this analysis. According to him, Chapter III. “The Association of Ideas” of James Mill's work played a key role. James Mill appears here as a representative of associative psychology. The Kharkiv philosopher gave credit to James Mill for his contribution to the development of the causal law in Chapter “XXIV. The Will” of this work. In turn, Fedor Zelenogorskii’s important achievement was the popularization of the ideas of the Scotland philosopher and psychologist James Mill, in particular, because of his translation of extracts from the work “Analysis of the phenomena of the human mind”. (shrink)

The article is focused on Lesia Ukrainka’s famous drama The Stone Master (Kaminnyi Hospodar), her remake of the Don Juan legend. The author of the article, Ukrainian philosopher Volodymyr Yermolenko, localizes Lesia’s masterpiece in a broader European tradition of the legend. He compares The Stone Master with the previous version of the Don Juan legend, by Tirso de Molina (The Trickster of Seville), Moli re (Dom Juan), Mozart (Don Giovanni), Hoffmann (Don Juan), Grabbe (Faust and Don Juan) and others. (...) He analyzes Lesia’s originality within this tradition. He also reads The Stone Master in the context of the dialogue between different epochs: the Baroque, Classicism, Rococo / Enlightenment, Romanticism, Post-Romanticism. Each of the epochs develops its specific version of Don Juan legend, according to Yermolenko, which reflects a specific concept of human being and human relations developed at each particular period. While the “Baroque” Don Juan of Tirso de Molina marks the crisis of the culture of honor, the “Classicist” Don Juan of Moli re shows the development of a culture of knowledge and general concepts, and the “Romantic” Don Juan of Byron and Hoffmann is a symptorm of a new 19th century culture of will and transformation. In this respect, it is important to look at Lesia Ukrainka’s text as a battleground of “Romantic” will to freedom and “Post-Romantic” (or fin de siècle) will to power. In this context, Yermolenko reads The Stone Master (written in 1912) as a criticism of the fashionable topic of “will to power”, and as a political warning, with Lesia Ukrainka showing the upcoming horrors of the 20th century’s authoritarianism and totalitarianism. With the help of the concept of eropolitics, the author shows how, through the erotic topic, Lesia Ukrainka passed a major political message to her epoch — and ours as well. (shrink)

У статті виконано релігієзнавчий аналіз гносеології православної теології доби постмодерну. Аналіз гносеологічних учень представників православної теології початку XXI століття є особливо актуальним оскільки сьогодні саме теологічна гносеологія визначає характер антропології, онтології та систематичної теології. Автором показано, що православні мислителі доби постмодерну намагаються створити феноменологію спілкування з Богом як персональною реальністю. Ця феноменологія суттєво залежить від сучасної філософії і теології, особливо - від робіт французького теологічного мислителя Ж.-Л. Маріона. Гносеологія православної теології доби постмодерну знаходиться на стадії становлення, переживаючи трансформацію від містичного (...) емпіризму до складної герменевтики містичних переживань. (shrink)

This article examines the issues of social (re)integration in Ukraine, which were actualized during the Russian-Ukrainian war in 2014-2022. The first part of the article is devoted to the consideration of theoretical issues related to the conceptualization of social integration in the social sciences and the role of the state in reproducing social relations. The author assumes that during the last decades, ideas about the role of the state in these processes have changed significantly, which was caused by the departure (...) of the governments of developed democratic countries from the policy of the welfare state. This caused a reorientation of the state towards policies of inclusion, that is, targeted support and assistance to the most vulnerable social strata. The second part of the article is devoted to the consideration of the processes of social integration of migrants and refugees during the war in Ukraine. The author concludes that during the first full-scale invasion, processes of rethinking one's own national identity intensified in Ukrainian society. The armed confrontation and the catastrophic consequences caused by it contributed to the nationwide consolidation of Ukrainians and neutralized socio-cultural differences, which for a long time became the cause of political opposition and electoral divisions. Instead, the long stay of part of the territory and citizens of Ukraine under occupation under conditions of repressive and propaganda pressure, violent mobilization to the armed forces of the self-proclaimed republics and participation in the armed confrontation on the side of the occupiers revealed new divisions between Ukrainians who were on different sides of the front line. These divisions will obviously become an obstacle to the successful reintegration of Ukrainians after de-occupation, which will require a balanced and careful integration policy from the state authorities during the post-war reconstruction. (shrink)

In this article, a little-studied problem of the critical analysis of the philosophical and logical position of the representative of German philosophical tradition Christoph Sigwart in the university philosophy, especially in the work of a Kharkiv private-docent Isidor Prodan is presented. At first, the main periods of the scientific and creative career of Isidor Prodan, including his studying at the Czernowitz Gymnasium and the philosophical faculty at the University of Vienna are considered. His teacher in Vienna was a very famous (...) German and Austrian professor Franz Brentano, the author of the work “Psychology from an Empirical Standpoint” and the founder of “descriptive psychology” and intentionalism. Then his teaching of logic and philosophy at the Gymnasiums of Kishinev, Izmail, Riga, Tartu, and Moscow from 1876 till 1900 is emphasized. Then the features of the teaching and the publications of Isidor Prodan in his “Kharkiv period” are pointed out, during which he was a private-docent at the department of philosophy. Isidor Prodan’s works at this time comprise three areas: 1) History of logic, 2) philosophy of common sense, 3) critique of Kant and Neo-Kantianism. In the last group, his work “The Truth about Kant ” was of great importance. His very important work was the monograph “The Cognition and its Object ”. The positions of well-known philosophers and less-known authors were here analyzed. Isidor Prodan’s critical interpretation of the logical viewpoint of Christoph Sigwart in his two-volume work “Logic” occupies an important place in this analysis. In turn, Isidor Prodan’s important achievement was the popularization of the ideas of this German logician and philosopher, in particular, because of his translation of extracts from the work “Logic”. (shrink)

In the article, a little-studied question of the critical interpretation of the theological position of the representative of German protestant tradition Otto Pfleiderer (1839–1908) in the eastern orthodox theology, especially in the work of Kharkiv Professor Timofej Butkevič (1854–1925), is presented. At first, the main periods of a clerical and creative career of Butkevič, including his studying at the Kharkiv Clerical Seminary (1869–1875) and the Moscow Clerical Academy (1875–1879), are considered. Then the features of the theological publications and the teaching (...) of Butkevič at Kharkiv University are pointed out. His important works were two monographs: The evil, its essence and origin (1897) and Religion, its essence and origin (1902–1904) in two books. The positions of well-known German theologians such as Karl August von Hase (1800–1890), David Friedrich Strauß (1808–1874), Karl Theodor Keim (1825–1878), Karl Philipp Bernhard Weiss (1827–1918), and others were here analyzed. But Butkevič’s critical interpretation of the theological viewpoint of Otto Pfleiderer in his two volumes work Die Religion, ihr Wesen und ihre Geschichte (1869) and in his Geschichte der Religionsphilosophie von Spinoza bis auf die Gegenwart (1883) occupies a central place in this analysis. In turn, Butkevič’s important achievement was the popularization of the ideas of Otto Pfleiderer in Russia and Ukraine, in particular, because of his translation of extracts from Pfleiderer’s works. (shrink)

In modern conditions payment systems have an important role in the economy, as they must provide effective economic means of payments. Accordingly, the development of payment systems in Ukraine appears as a relevant theoretical and practical problem. In the article the theoretical basis and features of payment systems in Ukraine were researched. Preconditions of systemically important payment systems development been analyzed, which are performed by the key principles of their organization and functioning. Realization of principles of systemically important payment systems (...) in Ukraine was investigated. The key principles of operation and functioning and their implementation in retail payment systems were determining, such as providing competitive services, security payments from outside interference, territorial and temporal availability, profitability of participation in the payment system, consumer protection, instant calculation of account balance, instant currency conversion and minimize currency risk. Recommendations for improving the procedures for conversion of currencies in the international card payment systems were provided in order to reduce currency risks for end-users and issuing banks, such as introducing restrictions on the period of submission for payment of international trade, as well prohibit use of trade-service enterprises for currency conversion their own exchange rates. The necessity of legislative regulation of the size of interchange fee in card payment systems to create more favorable conditions for the spread of retail electronic payment was determined as well as removal of legal restrictions on the issuance and use of electronic money and foreign exchange restrictions in order to create the conditions for international payment systems based on electronic money to enter the Ukrainian payment market. (shrink)

Поточні трансформації на глобальному рівні порушують питання, пов’язані з ключовими категоріями модерного політичного життя. Це стосується, зокрема, поняття «національний інтерес», що виникає разом з модерною національною державою і відображає характерні особливості її функціонування. Проте глобалізаційні зміни істотно підважують суверенітет національних держав, формуючи новий режим влади (метавлади – за У. Беком), дії якої вже не потребують публічного схвалення з боку громадян. Водночас глобалізація спричиняє появу світового суспільства, уможливлюючи розуміння та інтерпретації подій і процесів з позицій методологічного космополітизму. Ця нова перспектива бачення (...) має враховуватися у визначенні національних інтересів, доповнюючи націоцентричне тлумачення останніх. (shrink)

Виконано огляд і аналіз методологічних принципів та методів сучасних історичних досліджень. Позиція автора полягає в тому, що історія як наука органічно пов'язана із життям суспільства й покликана реально, об'єктивно відображати події та факти минулого. Бачення минулого безпосередньо визначається історичною ситуацією. Тому зі зміною перспективи, зміщенням "точки відліку" історія набуває іншого трактування, в основі якого лежать нові оцінки історичних подій, явищ та процесів. Водночас таке переосмислення охоплює весь історичний процес, чому, безпосередньо, передує зміна методології історичного пізнання, теоретичного обґрунтування для оновлення арсеналу (...) історичної науки. (shrink)

The author presents the most complete bibliography of Ivan Mirchuk's lifetime book and press publications from 1922 to 1962, printed in Ukrainian, German, Polish, Czech, French, and English.

Статтю присвячено дослідженню внутрішніх об'єктивних і суб'єктивних чинників, що зумовили формування та загострення конфліктної ситуації на Сході України. Серед об'єктивних чинників цього конфлікту виділено певні процеси, які суттєво послаблювали єдність і цілісність соціального організму України. Серед суб'єктивних чинників формування конф­лікту в Донбасі виділено роль інтересів еліти регіону, яка скористалася соціокультурними відмінностями населення Донбасу як важелем впливу на державну владу.

The article contains the historico-philosophical analysis of the lexical and conceptual aspects of the concept of “fortuna” in the texts of Antoniy Radyvylovs’kyj (further A.R.). This problem has not been studied by historians of philosophy yet. The analysis is carried out in the context of Ukrainian moral thought of the Baroque period (1610 - 1680-s). -/- The author proposes the historico-philosophical interpretation of A.R.’s use of the lexeme fortuna and its doublets on the basis of Vilen Gorsky’s methodology. For the (...) first time it has been proven that: (1) the lexeme fortuna was usually translated by Ukrainian intellectuals of the Baroque period as “happiness”; (2) but the fortuna was interpreted by A.R. as the instrument in God’s hands and, therefore, may have either a positive or a negative meaning, depending on the divine providence and the moral virtues of a Christian; (3) the special aspects of how A.R. used the lexical item fortuna and its doublets are: a) the preacher used a Latin lexeme fortuna which is not typical for his entourage; b) depending on the situations, these lexical items may be interchangeable or get specific connotations; (4) in the texts of A.R. the content of the lexeme “fortuna” had not been a full-fledged philosophical concept yet, however it constituted an element of the worldview and beliefs about human destiny, luck, abilities, and happiness; but at the same time A.R.’s views on the fortune are directly based on the texts of ancient and modern Stoics: in particular, Seneca, Boethius, and Lipsius. (shrink)

У статті фокусується увага на проблематиці національної ідентичності, аналізуючи проблеми конструювання історичної пам’яті, пов’язані з ними ситуації забуття, пам’яті, примирення і ворожнечі, конструювання політичного та історичного суб’єктів. Звертаючись до українофільського дискурсу ХІХ століття, автор показує, як конструюється ідеальний суб’єкт, його умоглядний простір і час, і як це може допомогти у розв’язанні актуальних питань сучасної політики, зокрема дебатах довкола історичної пам’яті, національної ідеї, суспільної єдності та діалогу тощо.

Totemic myths are one of the most common types of myth-making activity of human tribal society. At the same time, they are one of the types of myths that have previously fallen into view of ethnographic researchers, psychologists and psychiatrists, philosophers and literary critics.

У статті висвітлено проблеми взаємозв’язку між політичними інтересами великих держав та конфліктами в конкретному регіоні, зосереджуючись на темах геополітики, економіки та внутрішньої політики. Розглядаючи політичні аспекти, стаття визначає, які конкретні стратегії великих держав впливають на ситуацію в регіоні та як ці стратегії відображають їхні національні інтереси. Методологія ретельно досліджує офіційні документи, економічні показники та академічні джерела, щоб виокремити ключові фактори впливу великих держав. Результати підкреслюють, що політичні інтереси є суттєвим детермінантом конфліктів у регіоні, а їхній вплив може виявитися як позитивним, (...) сприяючи розв’язанню конфліктів, так і негативним, що призводить до їхнього збільшення та ескалації. Стаття аналізує, як провідні держави використовують свої політичні ресурси для досягнення стратегічних цілей та як це впливає на глобальну безпеку. Зокрема, розглядаються приклади втручання та підтримки конфліктів, що виникають внаслідок поглиблення політичних інтересів держав у регіоні. Особлива увага приділяється взаємодії політичних та економічних факторів у формуванні стратегій великих держав. Автори аналізують, як економічні інтереси впливають на політичні рішення, а також як це впливає на стабільність та безпеку регіону через висвітлення різних сценаріїв розвитку подій.Теоретичне значення дослідження полягає в глибшому розумінні механізмів впливу великих держав на конфліктну динаміку, а практичне значення виявляється у можливості розробки стратегій для прогнозування та управління конфліктами в регіоні. Робота також ставить під сумнів стереотипи та пропонує нові підходи до розуміння взаємодії великих держав у контексті конфліктів. Нарешті, стаття визначає перспективи подальших досліджень у цій області та надає читачам стійкі підстави для подальших рефлексій та обговорень. (shrink)

У статті розглянуто теоретичний доробок відомого сучасного богослова й дослідника Нового Заповіту Річарда Хейза. Показано, що вчений використовує Писання як підставу для етичного дискурсу і трансформації громади народу Божого в наші дні й пропонує проводити творчі аналогії між оповіддю текстів й оповіддю, яку проживає церква в зовсім інших історичних обставинах. Відзначено новаторський підхід Річарда Хейза до опису новозавітної етики на тлі змін у розумінні новозавітних листів, включаючи перехід від екзегетичних спроб витягти затвердження "істини" на підставі листів Павла до дослідження богослов'я (...) Павла як діалогічного перетину з певними історичними обставинами. Тобто автор представляє послання Павла як герменевтичну модель і закликає своїх читачів ставитися до послань апостола, немовби вони адресовані особисто їм. Виявлено декілька напрямків дослідження Р. Хейзом герменевтики послань Павла: наративна підструктура в Писанні, інтертекстуальний підхід до розуміння використання Старого Заповіту на сторінках Нового, вплив герменевтичних підходів у розумінні питань етики Нового Заповіту. (shrink)

The article examines the peculiarities of the attitude to Greek philosophy in Western Europe and Byzantium in the context of the historical development of the polarity of mentalities and cultures of Ancient Greece and Ancient Rome. On the one hand, the philosophical teachings of Plato/Plotinus and on the other – Aristotle. It is shown that these polarities in their transformed versions manifested themselves in the division of medieval Europe into the Christian East (Greek-speaking and «Greek-minded» Byzantium) as the direct heir (...) of Greek culture, and into the Christian West, as the direct heir of Latin culture. The adoption of Christianity both in the East and the West through «filters» of different mentalities and cultures along with other historical factors, led to the division of Christianity into Orthodoxy (the «Greek» Church) and Catholicism (the «Latin» Church). It is argued that Latin patristics organically grew in the West into the dominance of scholasticism, which was not the case in the Christian East, where the full formation of scholasticism was blocked and it remained in its infancy in a state of protoscholasticism. It is asserted that the Roman Catholic West of the scholastic era (9-14th centuries), based on both Platonism and Aristotelianism, inherits Epistemic-Aristotelian type of philosophizing as a paradigmatic for its theology and philosophy, whereas the Orthodox East, despite all its oscillations, maintains dominant in antiquity, Platonic line of philosophizing as a paradigmatic for its spiritual culture. Through Aristotle, as the "father" and «First-Philosopher» of scolasticism, Christian Aristotelianism has intensively grown and incorporated itself in the culture of Western Europeans and their mentality. The transformation of Aristotelianism into the «inner form of Western civilization" happened (S. Averintsev). (shrink)