The "theory of mind" framework has been the fastest growing body of empirical research in contemporary psychology. It has given rise to a range of positions on what it takes to relate to others as intentional beings. This book brings together disparate strands of ToM research, lays out historical roots of the idea, and indicates better alternatives.

Gli studi visuali hanno dato un fondamentale contributo alla comprensione del valore e del ruolo delle immagini nelle nostre società. Partendo dalla prospettiva della storia dell’arte e dei suoi strumenti interpretativi, il pensiero di Horst Bredekamp ne rappresenta uno degli snodi critici più significativi. Questo saggio percorre il suo itinerario teorico e si interroga sulla questione principale che lo orienta: quella del potere delle immagini, la cui posta in palio è la possibilità di una educazione dello sguardo e una diversa (...) organizzazione della cultura. È questo il punto in cui la nuova iconologia di Bredekamp rivela la sua affinità con la morfologia e da qui muove la ricostruzione del suo lavoro. (shrink)

A disconnect remains between theories about responsible management and application in real-life organizations. Part of the reason is due to the complexity and holistic nature of the field, and the fact that many of the benefits of aligning business objectives with changing societal conditions are of an intangible nature. Human resource management is an increasingly important part of the field with benefits including talent retention, higher levels of motivation, and improvements in organizational cohesion. This paper sets out an experiment run (...) at a large Spanish university to try to analyze the impact on worker productivity of a responsible management stance by an employer. Based on the Corporate Social Performance model, the paper examines the issue from the point of view of responsibilities, responsiveness, and outcomes, and considers the cost/benefit effect of incorporating a social responsibility variable into the wage structure to measure the impact on productivity. (shrink)

This chapter contains sections titled: Schopenhauer on the Inevitability of Suffering Criticisms of Schopenhauer's Thesis that to Desire Is to Suffer The Unattainability of True Satisfaction The Inevitability of Boredom The Negative Nature of Pleasure and Satisfaction Happiness and Well‐Being Degrees of Unhappiness: The Possibility of Amelioration The Paradox of the Suspension or Negation of the Will The Inevitability of Unhappiness References Further Reading.

This chapter contains sections titled: 1 2 3 4 5 6.

У статті розкривається сутність покликання як екзистенційного досвіду людини, як її відповідь на конечність буття і знаходження смислових зв’язків зі світом поза її межами. Досліджено поняття, в яких розкривається покликання як досвід людини. Проведено аналіз феноменального поля покликання. Досліджено феномени поклику і призначення, прагнення і заклику, потягу і виклику в їх відношенні до виявлення покликання людини. Ці спонукання розділено на внутрішні та зовнішні. Зовнішні за походженням виклики, заклики і призначення виявляють об’єктивні умови існування людини. Внутрішні спонукання – потяги, прагнення та (...) поклик – існують лише у їх переживанні та зусиллі їх здійснити. Поклик як внутрішнє спонукання визначено як основний феномен покликання. Показано, що покликання здійснюється як відповідь на поклик. Як таке покликання є трансцендуючим, переходить межі суб’єктивності, зв’язує особистісні та понадособистісні рівні буття людини. (shrink)

The Earth is facing pressing societal grand challenges that require urgent managerial action. Responsible management learning has emerged as a discipline to prepare managers to act as responsible leaders that can effectively address such pressing challenges. This article aims to extend current knowledge on RML in the domain of corporate sustainability through the application of threshold concepts, novel ideas which provide a doorway to new knowledge and transform a learner’s mindset. Specifically, after conducting a systematic review of the management literature, (...) we identify 33 CS threshold concepts that are useful for mainstream managers and practitioners in their RML process. We group them into six CS threshold concept themes that can help managers understand the complexities and interconnectedness that characterize CS. Finally, we map CS threshold concepts with key competences for effective RML. Therefore, our contribution relies on translating existing CS theoretical frameworks into transformative, specific, understandable and applicable pieces of knowledge that might help mainstream managers to embed CS principles in their daily management practices. (shrink)

Epistemicists claim that if it is vague whether p, it is unknowable whether p. Some contest this on epistemic grounds: vague intuitions about vague matters need not fully preclude knowledge, if those intuitions are response-dependent in some special sense of enabling vague knowledge. This paper defends the epistemicist principle that vagueness entails ignorance against such objections. I argue that not only is response-dependence an implausible characterization of actual vague matters, its mere possibility poses no threat to epistemicism and is properly (...) accounted for by the epistemicist’s own principles. (shrink)

We use this editorial essay as a call for a more effective use of new technologies, such as mobile apps and Web 2.0 tools, to educate students and other relevant stakeholders on business ethics, corporate social responsibility, and sustainability topics. We identify three overarching reasons that justify the need for new ways of teaching that further incorporate technology to foster the innovative thinking needed to tackle imminent societal grand challenges such as climate change and increasing inequality. First, we are facing (...) a new generation of millennials and Generation Z students who are digital natives and more likely to search for educational content on their electronic devices. Second, new technologies offer opportunities to reach students globally, helping to democratize education. Third, we posit that the intrinsic characteristics of societal grand challenges, which are complex, uncertain, and evaluative, can benefit from technology as an effective translator of multilayered concepts into more digestible action items. Our essay ends with a brief summary of the four essays included in the thematic symposium: “There is an App for that! The Use of New Technologies and Apps in Ethics, Corporate Social Responsibility and Sustainability Education.”. (shrink)

This chapter examinates the concept of Baroque habits in its various declensions, dwelling in particular on aesthetic habits through the case study of Guarino Guarini’s Chapel of the Holy Shroud in Turin. In the first part three declensions of Baroque habits, linked together by profound implications, are identified: habits of knowledge, referred to the ideal of Baroque encyclopedism; moral habits, framed in the Baroque practices of government of affects; and aesthetic habits, consisting in regimes of or- dering of sensible experience (...) which finds in the Wunderkammer one of its highest manifestations. In the second part of this chapter, these concepts are applied and further elaborated in the light of one of the greatest results of European Baroque, the Guarinian Chapel. Through the example of the Turinese architecture it is demon- strated how Baroque representative practices perform a gesture of immanentization of the transcendent principle by composition of light and application of geometry. Such “sensible metaphysics” is aimed at both the government of affects and at the creation of a habitable space of experience, where the infinite transcendence of Christian divinity becomes source and object of habits. (shrink)

This paper proposes a comparison between the myth of Prometheus and Pliny the Elder’s account of the origins of painting to assess the technical characterof images. Such a character is seen as a precondition for understanding their epistemological value, as well as for supporting the need for hermeneutics at any level of artificial intervention. Finally, part of Horst Bredekamp’s work will be presented as an example of a methodology that combines hermeneutics and iconology based on such a technical character.

The article is devoted to the analysis of the phenomenon of hatred in philosophic, psychological, and ethical aspects, and of its motivating role during the war. Explicating the philosophical un- derstanding of hatred, the author analyzes the “Treatise of Human Nature” by Hume and ex- plains the structure of hatred as the unity of the elements “cause-object-end” as well as the role of empathy in their genesis. In the article, the author proves that hatred as a passion is not a (...) hu- man instinct or only an emotion, while having an intention towards the understanding of another person and ethical evaluation of his or her motives and actions. The author analyzes the psycho- logical structure of hatred as a durable complex of negative attitudes, motives, emotions, and dispositions of a person formed in individual and social existence. The multilevel way of experience and content of hatred explicated by the range from simple negation of other beings to the ex- pression of moral judgement and demand of the retribution of hurt and struggle against evil. The author analyzes the concept of hatred by R. and K. Sternberg as a negation of intimacy of the other combined with various emotions and commitments of a person to act. Based on that, the article discusses the possibilities of the acquisition of ethical content by hatred and analyzes the typology of hatred by J. Gee (simple hatred, prejudicial hatred, malice and spite, retributive hatred, and moral hatred). The author of the article argues that the higher forms of conscious and controlled hatred possess rational components and moral content. The author concludes that the retributive hatred as a reactive moral attitude towards the blame of the wrongdoer and the de- mand of holding him responsible is an appropriate form of motivation for the resistance during the war and the establishment of peace. This kind of hatred plays a legitimate role in a mature person’s moral life and can be ethically justified. (shrink)

У статті розвивається концепція укорінення як основи життєвого світу й ідентичності людини. Розкрито загрози життєвому світу й ідентичності внаслідок руйнування довкілля і культурної традиції як свідомих практик агресора з метою подолання спротиву і викорінення народу з власної землі. Антитезу «укорінення» та «викорінення» показано як внутрішню сутність боротьби у воєнний час. Укорінення виявлене як моральний чинник: «укорінений – не викорінює» (С. Вейль). Викорінення показане як загальна колонізаторська і злочинна практика, відповідальність за яку покладається не лише на виконавців, а й на тих, (...) хто виявляє з нею згоду або байдужість. Анонімне зло війни розкрите як таке, що підважує людяність і не має залишатися без покарання. Відновлення справедливості аргументовано як умову збереження ціннісного порядку і людяності у світі. Мир подано як ситуацію, в якій переможець і переможений розуміють моральне значення подій війни та її справедливі наслідки. (shrink)

In this study we replicated the explanatory effect of a label which had been found by Giffin et al.. In their experiments, they used vignettes describing an odd behavior of a person based on culturally specific disorders that were unfamiliar to respondents. It turned out that explanations which explain an odd behavior through a person’s tendency to behave that way seemed more persuasive if the disorder was given a label that was used in the explanation. We replicated these results in (...) Experiment 1, and in a follow-up Experiment 2 we examined the familiarity with category information and the evaluation of that category over time. We realized that the label effect persists even when people make judgments based on their recollections about a category. Furthermore, according to a content analysis of the recollections, participants in the label condition remembered more information from the vignettes but tended to forget an artificial label; however, they used other words from the disorder domain instead. This allowed us to suggest a new interpretation of this effect: we suppose that in the Giffin et al. experiments the label did not bring any new features to a category itself, but pointed to a relevant domain instead, so the effect appeared from the activation of areas of knowledge in semantic memory and the application of relevant schema for learning a new phenomenon. (shrink)

According to Brouwer’s ‘theory of the exodus of consciousness’, our experience includes ‘egoicity’, a distinct kind of feeling. In this paper, we describe his phenomenology in order to explore and elaborate on the notion of egoic sensations. In the world of perception formed from sensations, some of them are, Brouwer claims, not completely separated or ‘estranged’ from the subject, which is to say they have a certain degree of egoicity. We claim this phenomenon can be explained in terms of the (...) primordial state of consciousness from where the ‘exodus’ starts. Having undertaken the analysis and interpretation of Brouwer’s descriptions and examples of egoic sensations, we provide a formal account of egoicity based on Brouwer’s definition of its relation to estrangement, desire and fear. We show that the four terms can be modeled by a classical and a graded logical hexagon, giving the corresponding axiomatizations. (shrink)

The article researches ethical problems of realization of human calling. On the basis of ideas of the ethics of E. Levinas and their interpretations the author proves the importance of ethical dimension of evaluation of calling as a way of self-actualization of a personality. The purpose of the study is to determine of the conditions and requirements for understanding of calling by personality. However, from the ethical point of view those conditions and requirements appeared to be independent from the individual (...) aims and visions of calling. Therefore, reveals itself the transcendence of the purpose of calling, devotion of a person to over-personal aims and values. The research analyzes the interrelations between the ideas of calling and mission or assignments of a man in the world. The ethical problem presents also the realization of the ethical obligations versus desires and will of calling. The article researches the problem of the purpose of life related to individual understanding of calling. The other issue of the study is the topic of a highest good as the aim and ethical dimension for calling. The theme of destiny and predestination researched as relevant for the experience of calling as well as the phenomenon of gift. Calling is a realization of given to a person and of his or her gifts. For the conclusion was determined the multidimensional character of values of human calling. In the essence of this phenomenon revealed the combination of personal and transcendent, over-personal motives. There is a hierarchy of levels of good in the experience of calling. The person must be able to build up and understand those levels by means of ethical thinking in order to realize calling in the life. There could not be an irresponsible calling of a person. It has to be a correlation of calling with responsibility to family, society and the world of higher ethical values. (shrink)

У статті розкрито основні засади християнського соціального вчення в аспекті розуміння мети і сенсу людського існування у світі. У цьому контексті розглянуто ідеї представників патристики та визначальні положення сучасної католицької богословської думки, передусім ті, що висвітлені у папських енцикліках соціально-етичного спрямування. Проаналізовано поняття покликання у католицькому християнстві, зокрема його розуміння папою Бенедиктом XVI, подане в енцикліці «Caritas in veritate». Визначено, что характерним для християнства є розуміння покликання: як вияву Божої любові до людини; як завдання до особистісного розвитку, відповідальності та активної (...) участі у перетворенні світу; як зобов’язання до продук- тивної діяльності і праці. Зазначено притаманні християнському розумінню покликання есхатологізм, уявлення про трансцендентну мету буття людини у світі, опертя на аргумент віри в осягненні сенсу діяльності та у здійсненні покликання. (shrink)

Досліджено екзистенційний аспект етики покликання особистості. На основі аналізу положень екзистенційної аналітики та подальшого осмислення ціннісного виміру буття людини у творчості М. Гайдеггера виокремлено цінності само-буття, необхідні для виявлення і розуміння феномена покликання. Показано, що цей ціннісний вимір задається такими поняттями, як екзистенційна совість, екзистенційна істина, цінність переживання конечності буття, цілісність, рішучість, онто-діалектична свобода екзистенції, турбота про автентичність існування. Обґрунтовано, що екзистенційні цінності визначають той спосіб буття людини, за якого можливі змістовні визначення моралі. Розглянуто, яким чином у розумінні покликання присутній (...) аргумент понадособистісної мети та істини буття. В аспекті аналізу феномена покликання розкрито обмеженість можливостей опертя на достеменності самосвідомості суб’єкта та індивідуального буття людини в європейській метафізиці. Результати дослідження доповнюють аналіз покликання як феномена людського буття в аспектах розуміння його ціннісного змісту, взаємозв’язку його екзистенційного та етичного осмислення. Представлені результати можуть бути використані у викладанні курсів філософії, етики, педагогіки та в подальших наукових дослідженнях. (shrink)

Захист природи і відновлення екологічного балансу людського довкілля неможливі без консолідації зусиль усього людства. Актуальною проблемою є формування етичної мотивації широкого загалу людей для зміни наявної неефективної політики і практики природокористування. У дослідженні розкрито застосування концепції покликання як філософсько-етичного феномена до вирішення екологічних проблем. Покликання визначено як смислове ціле, яке об’єднує особистісні бажання, здібності, діяльність для їх реалізації та оцінку досягнених результатів відповідно до розуміння людиною особистісного, суспільного або духовного блага, на яке вони спрямовані. Проаналізовано поклик як інтерналізовану соціальну спонуку (...) людини у сфері природоохоронної діяльності. Розкрито значення моральних почуттів і етичних принципів адвокації, солідарності, відповідальності, справедливості для виявлення і реалізації покликання до захисту природи. На основі аналізу філософських праць К.-О. Апеля, М. Гайдеґера, Т. В. Гардашук, А. М. Єрмоленка, Г. Йонаса, М. М. Кисельова, Х. Копніної, К. М. Маєр-Абіха та релігійної думки (папа Франциск, патріарх Варфоломій) проаналізовано проблему антропоцентризму в етиці і завдання консолідації антропології, етики і екології у пошуку шляхів вирішення кризи довкілля. Обґрунтовано принципи спільної відповідальності і надособистісного блага у покликанні людей на захист природи. (shrink)

Purpose of the study is explication of ethical and existential conditions of realization of human responsibility for the protection and recreation of the environment on a scale of the common world with all the other living beings. The crisis of the environment is the crisis of human morality. For responsible environmental management, it is necessary to form the ecological consciousness of society and reinterpret the anthropocentrism on the ethical foundations. The theoretical basis of the research is the analysis of ethical (...) and existential dimensions of understanding of the human environment ranging from the sphere of the home and the natural environment to the dimension of the common world of people and all the entities. The work clarifies the genesis of the concept of home from the ancient "oikos", household to the idea of home as a "hub", a base for mental and physical mobility in the contemporary technosphere. Correspondent to the transformation of the living world of mankind is the concept of communication and universal discourse of norms and values of human coexistence of J. Habermas, К.-О. Apel, D. Böhler, W. Kuhlmann, and others. The domain of the ecological consciousness and behaviour also requires motivation at the level of human feelings, beliefs, and convictions, which is represented by the philosophic and religious thought of H. Jonas, O. Leopold, K. M. Меуеr-Abich, A. Naess, the pope Francis, and others. As the result, the study proves the relevance of the concept of care about the common home based on the recognition of the value of the existence of all beings. Originality. The study explicates the genesis and meaning of the ethos of the common home with values of love, care, openness, solidarity, freedom, and responsibility which is proved to be the ethical and existential condition of the solution of the environmental crisis. The traditional anthropocentrism is reinterpreted towards the duty of people to be the centre of the responsibility for the existence of all beings that requires both reason and care. Conclusions. The ethics of care for our common home completes the moral duty of people as providers of the universal discourse who represent the interests of all beings. Concern for the preservation of the human environment and of all creation makes it possible for humanity to realize its universal responsibility in the world. The contemporaneous science and religious thought modify anthropocentrism to the holistic ethical understanding of human’s mission to be responsible for all beings. (shrink)

Людяність як елемент життєвого світу переважно не піддається рефлексії. Це – виявлення самозрозумілої людської сутності в стосунках з іншими людьми, а також стосовно природних істот та світу ідеалів і вірувань. Бути людиною – це виявляти певне ставлення до себе та до інших – співчуття, повагу, любов, доброту, гідність, щирість. Людяність не є однією з чеснот, вона є буттєвою основою суспільної моралі та особистісної моральності, тим надлишком доброти, на який спираються будь-яка моральна норма та обов’язок. Людяність є життєвим світом для звичаїв, (...) моралі і особистої моральності. У повсякденності людяність існує майже непомітно, як звична атмосфера ввічливості, доброзичливості поміж членами суспільства. Але в часи воєн та гострих соціальних конфліктів, коли підважуються норми моралі, і особистість опиняється на межі втрати себе та світу спів-буття, людяність стає тим опертям, що дає змогу зберегти особистісну ідентичність, моральне ставлення до інших і віднайти горизонти порозуміння у світі. (shrink)

У статті досліджено співвідношення понять «покликання» і «професія» в мотиваційному аспекті. Доведено, що поняття «покликання» стосується передусім нематеріальної, етичної мотивації діяльності людини, має відношення до суб’єктивного переживання і розуміння сенсу існування. Натомість, професія пов’язана з продуктивною працею, соціальним статусом особистості. Однак, оскільки покликання завжди реалізується в якомусь полі діяльності людини, виявляється у певній сфері, суперечність, яка може вбачатися у цих поняттях, є відносною. Проаналізовано смислові аспекти культурно-історичної ґенези та особливості сучасних тлумачень понять «професія» та «покликання», зокрема в англомовному просторі. На (...) основі публікацій та власного прикладного дослідження підтверджено актуальність чинника покликання для формування мотивації до праці та професійного вибору сучасної молоді в Україні та поза її межами. (shrink)

The article is devoted to the analysis of understanding of calling in the works of Skovoroda and its significance for the world-views and life choices of contemporary people. The current crisis phenomena are explicated in the light of the points of Skovoroda’s philosophy on the disparity between material and spiritual dimensions of human existence, irrelevance of work, devaluation of self-knowledge, individualism, and consumerism. The result is spiritual slavery and inability of people to respond to the challenges of contemporaneity. According to (...) Skovoroda’s principle of self-knowledge, a person has to hear the internal call of existential truth or “God’s Spirit” which motivates for work, public service, and moral improvement. The author explicates 3 semantic levels in Skovoroda’s philosophy of calling: individual, social, and spiritual. By Skovoroda, calling appears as a natural desire to act in a certain sphere, but its end is in the Kingdom of God. The author presents the results of the research of the experience of calling of contemporary Ukrainians and explicates the typology of that experience. The article states that the revealed structure of calling “desire-abilities-realization-good” corresponds in general with the understanding of calling by Skovoroda. Therefore, this structure is constant over time. Nevertheless and contrary to the ethics of Skovoroda, nowadays, the motivation of self-development prevails over the value of care for common good and spiritual goals in understanding of calling. The comparison of the experience of calling in the minds of student youth in Ukraine and in the USA confirms its identity on the basis of common Judaic-Christian tradition. The differences in the contemporary understanding of calling are determined along the lines of religiosity versus secularity, and Protestantism versus Eastern Christianity. In particular, noted moral rigorism of the protestant understanding of calling as an obligation, whereas Jews and the other Christians conceive calling in the forms of light, easiness, and happiness. The author reasoned the significant motivating and pedagogical capability of the idea of calling in the contemporary world. The article emphasizes the importance of Skovoroda’s critical philosophic attitude towards individualism and consumerism in the direction of overcoming problems of environment, particularly of climate change induced by unstoppable growth of energy consumption, and of anthropological crisis. (shrink)

The article deals with the analysis of the experience of calling in the existential and phenomenological aspects. The phenomenon of call revealed in the experience of sensing and understanding of human being towards the world and as an event of a personal existence. The study proves that calling responds to the human need of going over the limits of own self towards the co-existence with people, serving the life-work and the ideals. The author analyses the problem of existential and religious (...) truth. The research discovers the meaning of voices and silence in the phenomenal field of calling. Analyzed the difference between the vocal and visual experience, between the feeling and seeing, the necessity of organization of a sound being in human self-consciousness. The meaning of silence is explicated as an internal space of human experience. Silence is researched as an existential phenomenon, as a special mood making possible for a personality to experience the fullness of being. Silence is revealed as an existential dimension of the origin of language, of the voice of conscience and as a reality of the experience of responsibility of a personality. Therefore, in silence takes place sensing of oneself and occurs the revelation of a call for a person. (shrink)

Стаття присвячена етичним проблемам відновлення миру в контексті викликів сучасної війни. Аналізується ситуація кризи просвітницьких ідеалів мирного облаштування світу на основі універсальних цінностей та апріорних засад людського порозуміння. Проаналізовано розвиток ідей справедливого миру та етичні аргументи стосовно виправданості війни від Середньовіччя (А. Августин, Тома Аквінський) до Нового часу й сьогодення. Окрему увагу приділено етиці миру І. Канта як такій, що визначає раціональні умови співіснування держав. Як і інші мислителі Ренесансу, Реформації та Просвітництва, Кант розумів природність війн та їх політичні цілі, (...) однак мав на меті суспільні зміни задля їх зникнення у майбутньому. Такі цілі виявилися у міжнародному праві та ідеї світової федерації республік. Утім, нині просвітницький проєкт підважений політикою авторитарних країн. Розкрито проблему порозуміння між сторонами сучасних воєнних конфліктів (особливо у російсько-українській війні), як таку, що полягає у несумірності етичних дискурсів, орієнтованих на архаїчне минуле та утвердження бажань окремих етносів з модерним дискурсом світових демократій. Як релевантну етиці порозуміння стратегію відновлення миру підтримано ідею «нового Просвітництва», яка розвивається у сучасній західній та українській філософії і суспільній думці у широкому контексті осмислення глобальних безпекових проблем, включаючи й екологічні (війна людини з природою). (shrink)

In this work, we propose a meaningful extension of description logics for non-monotonic reasoning. We introduce \, a logic allowing for the representation of and reasoning about both typical class-membership and typical instances of a relation. We propose a preferential semantics for \ in terms of partially-ordered DL interpretations which intuitively captures the notions of typicality we are interested in. We define a tableau-based algorithm for checking \ knowledge-base consistency that always terminates and we show that it is sound and (...) complete w.r.t. our preferential semantics. The general framework we here propose can serve as the foundation for further exploration of non-monotonic reasoning in description logics and similarly structured logics. (shrink)

We present a study of the linguistic output of the German-speaking writer Robert Walser using Natural Language Processing (NLP). We curated a corpus comprising texts written by Walser during periods of sound health, and writings from the year before his hospitalization, and writings from the first year of his stay in a psychiatric clinic, all likely attributed to schizophrenia. Within this corpus, we identified and analyzed a total of 20 linguistic markers encompassing established metrics for lexical diversity, semantic similarity, and (...) syntactic complexity. Additionally, we explored lesser-known markers such as lexical innovation, concreteness, and imageability. Notably, we introduced two additional markers for phonological similarity for the first time within this context. Our findings reveal significant temporal dynamics in these markers closely associated with Walser’s contemporaneous diagnosis of schizophrenia. Furthermore, we investigated the relationship between these markers, leveraging them for classification of the schizophrenic episode. (shrink)

While agreeing with Bernard Reginster that Nietzsche's advocacy of the will to power as a psychological thesis is much more fundamental than his extension of it as a cosmological or metaphysical thesis, I criticize him for failing to support this interpretation, and I attempt to supply an analysis that does support it. Then, I take issue with the common tendency to sanitize Nietzsche's theory of the will to power, to make it more palatable—and with Reginster's treatment of this issue. This (...) leads me to an examination of Nietzsche's conception of power—and a critique of Reginster's account of it. (shrink)

The paper aims to understand whether morphology can be framed as a language for aesthetics. In particular, whether Olaf Breidbach’s contribution can determine its fundamental terms. These are related to the notion of forms and images. Hence, the paper is structured into three parts: i) framing of research on morphology in Ger-many; ii) analysis of Goethe’s method and vocabulary from an aesthetic standpoint; iii) presentation of Breidbach’s proposal in relation to Goethe.

Some chapters revisions of works previously issued 2004-2016.

This paper considers in detail the ontological and normative presuppositions of the state-contingent approach to pricing commodities first introduced by Arrow in his model of general equilibrium under uncertainty, which became a milestone in the theory of finance. By contextualizing Arrow’s fundamental contribution and subsequent developments in finance, it demonstrates how this new conceptual framework implied certain technologies—both intellectual and financial. In showing how theoretical thinking about finance was underlying institutional developments in finance, this paper complements the familiar narrative of (...) the performativity of economics. (shrink)

Los intentos de descubrir una ética o un fundamento de ésta en Ser y tiempo de Martin Heidegger son la mayoría de veces infructuosos debido al poco espacio que Heidegger le dedica al tema del “otro“ en su parte “positiva“, lo que le ha valido a éste no pocos reproches. Quienes vislumbran aquí una ética se podrían agrupar en tres: Los que ven una ética negativa (al modo de la teología negativa), los que centran su exposición en el concepto de (...) Fürsorge, y los que centran su visión en el concepto de Entschlossenheit. En este texto se esbozan estas tres líneas principales de interpretación. (shrink)

The following article presents how the first Czech phenomenologist Jan Patoèka became a student of Edmund Husserl and how he motivated in the 70s a small group of Czech phenomenologists to begin the translation of Sein und Zeit, which started after his death in 1977. The article then describes how this translation was secretly “published” in the 80s, under the circumstances of the communist totalitarian regime, as successive installments. It then discusses examples of how the linguistic translation difficulties were solved (...) and how the entire book was finally and officially published in the middle of the 90s. (shrink)

In this thesis, I propose and defend a theory according to which committing oneself to knowing the proposition expressed counts as an assertion of that proposition. A consequence of this view is the knowledge account of assertion, according to which one asserts that p correctly only if one knows that p. In support of this approach, I offer a strategy of identifying an assertion’s “normative consequences”, types of act that normally take place as a result of one’s making an assertion (...) incorrectly. I outline two such phenomena: retraction and disavowal of knowledge. In continuation, I put the theory to test and critically examine four sets of objections against it, arguing that it can convincingly defuse them. Finally, I discuss two related issues: I maintain that by performing “aesthetic assertions” one also normally performs a non-assertoric speech act of recommendation, and argue for the possibility of “non-linguistic assertions”, whose content is expressed by gestures in appropriate contexts. (shrink)